Привиділося
((Переклад сонета №97 В.Шекспіра)
Привиділося, що була зима,
Коли тебе не бачив я, мій друже.
Який мороз стояв, яка пітьма -
Безплідний грудень розлютився дуже!
За час цей літо промайнуло
І уступило осені права,
І осінь йшла, ступаючи понуро, -
Самотня завагітніла вдова.
Мерещилось, що всі плоди земні
Лиха сирітська доля вже чекає.
Немає літа, коли ти вдалі!
Нема тебе, то птиця замовкає!
А там, де чутно несміливий свист,
В передчутті зими блідніє лист.
11.07.2013 Пилип Тихий
|