Ой, Катрусю! Між вами і мною є щось таке близьке, що немає змоги пояснити. Якраз цей віршик і спонукав мене до писання мого вірша. Мій чоловік часто повторює його, а він вже далеко від молодості. Завчив його ще в другому класі.Він з Галичини, ви ж далеко на сході України. Чудо! Дякую!
Ой дорогенька! Не кидйте камінчики! Я з тих часів!!! Мої сестра,два брати,чоловік сестри - всі воювали! Ні, не за батьківщину, бо така вона не була! Коли входили німці у Київ, люди їх зустрічали квітами. Чи ви знали про це? Радість була кругом! Думали, от визволять від московської тюрми. Помилилися! Бо німці були такі самі як і ті, що забрали нашу Батьківщину! Ваш дід був герой советського союзу, а мій батько був хорунжим у армії Петлюри. Мабуть ось це і пояснює наші з вами розходження!
Я є певна, що ви і не думали про ніяку пропоганду! Ви хотіли подякувати нашим хлопцям з червоної армії, що вигнали німців. Трохи призабули, що УКРАЇНА тоді була лише на папері, а спавді вона була придушена москвою і ніякої України не було. Тож ваш заголовок недоцільний! Оце мене і заболіло! Прочитайте уважно допис. Мобілізували дітей-16-17 років. Гнали на певну смерть. Без зброї і без вишколу! Бо так наказав "батько сталін"! Це був геноцид українського народу. І хто ж прийшов на нашу землю, вигнавши німців? Один бендит пішов, а такий самий прийшов! То де ж перемога? Що свткувати! Не раз перевертні кричали нам українцям- "да гаварі же ти человеческим язиком"-тобто говори російською.Не новина ж -при встановленні "єдіної нєділімої" мільони українців були знищені, замучені голодом, мільони були на засланнях і згинули , але не здалися.Наші воякі УНА, УПА, і так, АТО, бо це вони виборювали і виборюють волю Україні! Це вони, наші дорогі хлопці, гинуть. От їм і належиться СЛАВА і поклін голови. А тим нещасним, чиїми тілами гатили Дніпро, просто вічна пам'ять! Вони не йшли з доброї волі, їх гнали на м'ясо, а слави у тому немає!
За офіційними даними, в боях за Київ і Дніпро загинуло 417 тис. солдат. Проте, існує версія, що насправді кількість жертв понад 1 млн. Втрати лише Першого Українського фронту на Букринському плацдармі та боях за Київ склали 647 тисяч бійців і офіцерів. І це всього за якихось півтора місяця. (22 вересня 1943 року почалось форсування Дніпра, а 6 листопада Київ став радянським).
Здається, найганебніші провальні операції періоду Другої світової війни, за якими слідували розстріли військового командування, не нараховували такої кількості жертв, як Дніпровсько-Київська операція, за яку тільки звання Героя Радянського Союзу були удостоєні понад тисячу солдатів, офіцерів і генералів 1-го Українського фронту.
Як на мене, це була плата, особливо вищому керівництву не стільки за успіх операції, скільки за геноцид українського народу.
«ДВАДЦЯТЬ П’ЯТЬ ТИСЯЧ ВОЇНІВ ВХОДИТЬ У ВОДУ, А ВИХОДИТЬ НА ТОМУ БЕРЕЗІ ТРИ ТИСЯЧІ…»
Як відомо, для поповнення війська живою силою у тилу радянських армій діяли польові військкомати. У звільнених від гітлерівців містах і селах вони одразу мобілізували цивільних чоловіків, серед яких часто опинялися 16-17-річні юнаки, а також колишні військові Південно-Західного фронту (командуючий генерал-полковник Михайло Кирпонос), які 1941 року потрапили у німецький полон і яких звідти забрали українські жінки, назвавши братами, нареченими або ще якимись родичами (німці тоді ще лояльно ставилися до військовополонених). Назбиралось таких близько 300 тисяч. (Ця цифра постійно фігурувала на засіданнях воєнради 1-го Українського фронту у селі Требухові під Києвом).
Оскільки ці чоловіки перебували під німецькою окупацією, то ставлення до них у червоних командирів було як до зрадників та ворогів народу. Чого варта лише одна фраза маршала Жукова на воєнраді фронту: «Все хохлы – предатели…»
Тому мобілізованих ніхто не збирався обмундировувати, навчати військовій справі. Їх кидали у бій з однією гвинтівкою на трьох. (Заступник командуючого 1-го Українського фронту по тилу генерал Кулешов зумів нашкребти лише 100 тисяч трьохлінійок). Вояки йшли на ворога без складання військової присяги, аби своєю кров’ю «спокутували ганьбу перебування на окупованій території».
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('