Щемливо і загадково звучить звертання на - "Ви", ніби повертаємося у романтичний період років так на двісті назад, мені так здалося коли читав вірш!Дякую, гарно!
Слів павутина і ночі безсонні. Жовтий папір як осінній пейзаж. Рими-тенета тримають в полоні. Слово прозоре, крихке, як вітраж. Муза капризна, у сутінках гола. Контури тіла п’янять, як вино. Мила, покірна, буває і строга, І недосяжна, як грецьке руно...
Класний гумор!Бідні чоловіки... економічна криза, дружина свариться, та ще теща не мед. А ти живи як хочеш.Треба наступний рік зробити роком чоловіків!Отак!