Цей вірш написаний під враженням зустрічі однокласників, де одна з дівчат виказала мені привселюдно все, що про мене вона думає. На мої слова, як я колись її кохав, вона відповіла, що це було взаємно, але пропозиції руки та серця від иене так і не діждалася чомусь. Мені було дуже прикро та соромно слухати такі слова через багато років, тим паче при друзях. Тут все правда, Софіє. І кінцівка також...