Дихати точно без віршів не зможу. Це просто були дні, наповнені різними негараздами і горями. І все це в одну мить. Тому так і написала. Можна сказати, вилила душу. Щодо каченяти, знаю, що перегнула палицю. Це ж можна хоч раз зробити? просто я не така людина, що буде кричати на всіх. Я просто написала. Якщо не сподобалося, то так і напишіть. Якщо сподобалося, то напишіть що. Я ніколи не просила гарних відгуків. Мені цього не потрібно. Просто, як будь-який поет люблю, себе і хочу, щоб мене читали. Працювати буду. Може на якісь час "заляжу на дно", але обіцяю, що покращу свій рівень.
Я оце теж думаю. Проза виходить у мене краще. Може спробувати? А щодо зауважень я не ображаюся. Дні нещастя минули. Я знову на "полі бою"(не спиймайте у прямому значенні). Щодо переробки вірша подумаю. Може і вийде. Спасибі.
Це було образне висловлювання. Крила мені ніхто не надріже. Я по життю оптиміст. Недавно пройшла негативна смужка, але тепер все нормально. До того ж я не прошу писати, що мої вірші гарні. просто прочитайте і напишіть чого бракує, а що сподобалось. От Катруся написала, що треба попрацювати над суржиком. оце я розумію критика.
В мене була депресія. І це не тільки через Ваші коментарі. На той час я так думала. А вірші свої ідеальними не вважаю, бо знаю, що над ними працювати ще довго треба.
Вже всі депресії пройшли. Взагалі я не егоїстка, але хоч день можна нею побути? Для себе, щоб привернути хоч якусь увагу? Я перший раз за своє життя це попробувала, і все вийшло погано. Ну що ж, Ви не ображайтеся. Більше цього не буде. І ніколи мене не жалійте, мені від цього ще гірше. Зі мною треба по-строгому. А вірш Вам сподобався?
Та знаю я і вірю, що все буде гаразд. Просто я не везуча інколи. Тому і люди трапляються егоїстичні, які люблять насміхатися. А от сьогодні найшла ще одним "поклонников". Світло приходить.
Я розчарувалася у земних. Лише Бог зможе допомогти. Хоч він не кидається словами. А щодо мене, то слова на вітер ніколи не кидаю. Просто Ви, мабуть, не знаєте, як це, коли всі тебе покинули і наплювали в душу. Приємно?
Розриватися з поезією я ніколи не буду. Вона - моє життя. Я ніколи довго не працювала над віршами. Вони самі виривалися. Просто Ви, Did, втрапили саме на ті вірші, якими я раніше не писала, які для мене нові. Хотіла поекспериментувати. Я просто сприймаю все близько до серця. А з другої сторони критика надає мені наснаги. Хоча, бачу, і ці мої слова пусті. А КУЧЕРУКИ завжди перемагають. І прийде час, коли я всім покажу, хто ми. Але це буде не в цьому житті. Я опустила крила. Точніше, мені їх надрізали. Правді і ці слова пусті.
а нвіщо мати все віртуальне? Травми дають лиш наснагу і віру, а без цього які ми тоді Люди. наше майбутнє буде віртуальним, якщо ми будемо сидіти в інтернеті і не вилазити. добре, що цього Гонта не бачить. він би нас повбивав.