ДА!!!!!!!!!!!! Оце любов.Хоч я й можливо мала, але я теж у своєму житті чекала. Думала, що кохання - вічна мука. Так і не дочекалась. Прийшла нова любов. Щира і справжня. І ми з цією любовью йдемо гуляти. а Вам я скажу, що Ваш вірш надзвичайний. І нічого що любов дурацька. Все ж таки це щирі почуття. та було б краще (мені здається), якби було більше коротких речень. окликів. щоб відчути.а так, здорово!-))))))
Просто Господь надіявся, створюючи Людину, що це буде "ангел". а Вона своїми руками(взявши яблуко) зробила гріх. я написала так, бо своїми руками я не хочу так підставляти Бога. Я не буду вести його до ще більшого краху. я не кажу, що я не грішна. але просто треба давати зрозуміти, що ми в Нього віримо. що ми сильні. а щодо обтяження словами, то просто так получилося. Хіба було б цікаво, якби їх було менше?
Багато хто - це не всі. саме за кордоном і співають. але тут, на рідній землі, хіба багато людей, що співають і по-справжньому люблять українську культуру. це може якісь спілки. але не всі. може це й сумно, але це факт. або ж просто в мені проснувся на той час писиміст.
Я бачу, що не тільки я задаю риторчі питання. ЧИ не ви це? мені сподобалось. до речі, я відповіла на ваші запитання до моїх віршів. а на ваш вірш можу відповісти одне: якщо він українець, то міг. а якщо людина - то і відчуває. спасибі. дуже гарно.
А чого ж ви не можете, якщо кохаєте? хоча повернути обєкт свого кохання ви хочете. от які думки закоханого! ви самі собі втверджуєте, що не кохаєте, але на світанку розумієте, що нема з ким зустрічати схід сонця і серцем гукаєте своє кохання. хоч лиш на хвильку. ви все можете, бо у вас в серці кохання. мені сподобалось. дуже гарно!!!!!!!!
Я питаю ЧОМУ лише того, що для мене це важливо. це слово мого життя, без якого я не проживу. а молодь питає, бо не може багато чого зрозуміти. вона питає у свого старшого покоління. от і все.
Недавно, циєю зимою, я була на зборах письменників Полтавщини. ми (новенькі) там читали свої вірші. але всіх молодих дуже розкритикували. я вже й хотіла кинути писати, але під такою напругою написала 2 вірші. це один зних. просто, насправді люди не такі, як хочуть здаватись. багато з них можуть віддати своє життя заради всього людства. і оце ця людина. це чиста істота, яка хоче всих врятувати, але її покинули. пелюстки. це наше майбутнє покоління, яке навіть не ставши дорослим гублять наш народ. от і все. просто треба вдуматись.
Цікаве поєднання песика і життя. але не завжди життя нам настільки вірне, як песик. от якби додати більше рими, було б краще. а взагалі меня сподобалось.