У Вас самих написано: "Щось так тривожно, та не знаю я чому", а питаєте чому сумно! А цей рядок хіба не сумний:"Щось серденько палає, думки горять у сні – Вся незалежна Україна у полоні. Убиті тупорами вечірнії пісні Сльозами дівчини злилися у долоні. "
Шановна Мирославо! Це добре, що Ви вболіваєте за Україну. Але хіба тільки через вірші треба показувати любов до неї? "Традиції втекли в пітьму" - чи не ми повинні підтримувати ці традиції, як би складно це б не було? "І не радієм українським ми пісням." - хто МИ? Думаю, що багато хто ії любить і радіє! Наші пісні співають у всьому світі там, де є українці!!! Сумно...
Багато хто - це не всі. саме за кордоном і співають. але тут, на рідній землі, хіба багато людей, що співають і по-справжньому люблять українську культуру. це може якісь спілки. але не всі. може це й сумно, але це факт. або ж просто в мені проснувся на той час писиміст.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Цей вірш – болюча сповідь про глибоке розчарування в людині, яка виявилася зовсім не тією, за кого себе видавала. Текст побудований як внутрішній монолог, де біль п
у Вас 
2
