Не журись, моя мамо, Що не вміла мені дати Ні кришталю, ні срібла, Ні хороми-палати... Ти дала мені душу, Ширу, ніжну, прозору. В ній виблискують роси, І купаються зорі. Не журися, що долю мою Заквітчали не тільки троянди: На намисто життя свого Я низаю хвороби і зради... І хоч як мені тяжко бува, Те намисто завжди одягаю, Бо іншого в мене нема, Та й іншого я не бажаю. Я не хочу нічого змінить, Бо щаслива всім тим, що я маю: Рідних, вірші і бога в душі. Не журись, моя мамо!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
1
