Дорога Сонечко, захиснице моя сердечна, амбразурна. Дякую тобі. Ну якого там метра, серденько, ну що-о ти - міліметра, як всі ми. Од серця рада, що тобі подобається.
Дякую. Проблем з римою я не відчуваю,як пояснила в попереднім коментарі, але можуть бути інші, яких ще не помітила. Вірш цей я вже дуже вкоротила, після того як він відлежався собі у шкатулці, і хто зна - що буде далі...:)
Дякую дуже за прочитання, оцінку і пропозицію, дорога lyu. Я грішна - полюбляю внутрішні рими, і поки що мене вдовольняє сподіва-слова, і також хру-ст -ру-к... Дякую ще раз за Вашу працю і прошу не вагатися подавати будь-які Ваші зауваження до віршів - на мій погляд, це має помагати автору.
Дуже гарно. Вітаю! А зріле кохання як і зріла людина є, мабуть, складніше, багатограніше (хоч все чомусь думаємо собі: любов - прерогатива молодості...)
Дякую, Василю, що не минув «мою хату» і рада, що твір зворушив. Хай щедрим буде наш серпень, і стіл - багатим. Вишнівочки треба наробити, для зустрічі друзів...
Діду, -і всім друзям: Так, давно я не була (клопоти заїли, материнські й робота), але яка рада, що прийшла - коло друзів дорогих чарує і притягує. Спасибі велике, що згадували. Ви мені теж душу грієте. Дівчатка мене все на Скайпі якось ловили, хоч я там бувала теж епізодично. І мені жаль, що океан - широченький, з Європи хоча б - ближче б було. Але й так дяка електронному віку!.. Дякую, Вікторе, за слова хороші, і - згадується незабутня душа твоя широка. Хай щастить нам всім, з осінню урожайною!