сумно. ви знаєте, не з доброї долі люди позалишали сімї і поїхали по світу. дуже багато сімей розпалося. за смітники. не треба далеко їхати - у нас на україні теж не кожна людина може знайти собі місце. чи можна змінити долю людини? напевно, ні. хоча є випадки коли люди кардинально змінюють своє життя. хочеться щоб державі потрібні були люди, щоб людям потрібні були інші люди, щоб життя не ламало людей а давало можливість їм себе зрозуміти і насолодитися наданими роками. ви знаєте, в німеччині немає бездомних тварин. а отже це можливо щоб тварини мали домівки. білорусія, яка немає величезних родовищ, тощо, живе досить непогано і наші люди їздять туди на заробітки. значить справа не в величені країни і її запасах. хоча я ще памятаю як лукашенка недолюблювали, а зараз, нарешті, почали цінувати. навіть одна і та ж країна, а відношення у людей до життя різне. хочеться щоб було добре, щоб було найкраще, але це залежить від нас. не країна робить людей, а люди країну. чомусь в цьому переконана. за вірш 5, бачите скільки викликав роздумів?