Якщо коли-небудь я спроможуся ще на вдалу риму, то не зможу задерти носа вище - зараз він у мене доверху дирочками. Дякую. (Ще кілька годин потішуся та й спущуся на грішну землю.)
Заповнена до краю, хоча сама не знаю, де той край, почуттями, Любов'ю Вашої поетичної прози. Подібного ще не читала."Одягаю на себе Любов"..."Звідти повертаються втіленням Бога"...Щось неймовірне! Надзвичайне! І, однозначно, не на фізичному рівні.