Яким бо циніком тре стати: На всю країну це кричати Та над народом насміхатись, Над гордістю його знущатись? Невже народ тихо візьме І цю насмішку проковтне?!
Хто такий є українець, як його впізнати? То ж для цього нам потрібно вже критерій мати. В Конституції не має про це ані слова, А у мене є для вас вже формула готова. «Хто живе на Україні, знає її мову І життя віддать за неї хто завжди готовий. Робить все для України, щоб її прославить, Щоб самому жити добре й дітям щось зоставить, Береже її повітря, і землю, і воду - Той є справжній українець – син свого народу!» А народ вже складається із багатьох націй, Яких є на Україні багато, багато.
Дякую! Не сумуйте , пані. Ви не на майдані Де мороз лютує, Зі всіх сторін дує, А треба роздати Програми й плакати! Усміхніться! У Вас це гарно виходить!
Дякую! Ні, я не піду до палатки, Щоб там вірші свої читати. Бо я їх пишу для душі, А не за гроші, чи гроші. Бо за Вкраїну вболіваю. Не маю більше вже снаги Дивитись, як поневіряють її елітнії сини!