Я, пам"ятаю палачів Й назву іх поіменно. Сучасних горя-сівачів, Які знущаються щоденно. Я пам"ятаю рать рогату, Лютішу від хазар. Вони Людей ведуть на страту: Свій прокурор і свій гробар.
Зачепило. Але,виходячи із вірша,коли вбили у матері синів,на мою думку, то це уже переступлена межа. А не тоді, коли вони зайдуть до двору не з гарними намірами.
"Від злиднів к людям йдуть свати..." Мені до твоїх віршів треба ще рости. Якби я пив -- читав би на похмілля, Щоб марно не пропали ,геть,зусилля. Дійсно є над чим задуматись в напрямку поезії. Твори, не зупиняйсь ,Віталій, Онучами по морді їх, каналій!))