Ось вітерець дмухнув Зірвавши жовте листя, І закружлялись у танку Барвистого намиста, Літа мої, що втрачені давно, Які мені вже більш не повернути І скоро буду я забутий Лежати у землі, Під білим полотном І не побачу більш весни Яка мене так зігрівала Давала сил покохати, Безцінно прожите життя.
Бачу Ви опублікували цей твір у категорії "Бажаєте мати інтерактивну сторінку?". Без проблем, сторінка буде створена, от тільки дайте коротку власну біографічну довідку. Можна навіть тут, у коментарях до цього твору.
Народився 20,04,1987 в місті Житомирі. З 1993-1995 навчався в школі № 28 міста Житомира. В зв’язку з переїздом батьків перейшов в школу № 28 міста Житомира. Закінчивши навчання в 2004 році поступив до Харківського авіаційного інституту, відучившись один рік перевівся в Житомирський військовий інститут радіо електроніки. Де навчаюсь за фахом електротехніка. З 2006 на заочній формі навчання. Працюю з 2006 року продавцем автозапчастин.
Не варто думати про старість! Своїй мамі я на 50-річчя написав віршик, що закінчувався такими словами: Знову Вам, як завжди, - 18, Бо для Вас інших чисел нема. Хоч від правди сховатись не вдасться, Та у душах у нас: Ви - завжди молода". Не варто й думати про це, бо давно ж усім відомо, що людина молода доти, доки не задумується про старість! А вірш хороший - 5!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")