Липень

Втомившись, певно, мандрувати світом

Чи заблукавши в плетиві доріг, 

Пропахле медом, розімліле літо

Нарешті уповільнило свій біг.

Іде, засмагле і припале пилом,

Свої сліди лишаючи кругом –

Свічками маки запалахкотіли

І обважніли колоски зерном.

Мов серце кров’ю, обкипає вишня,

Цвіте картопля і гуде бджола.

Зів’яли трави попід тином пишні,

Бо спека скрізь задухою лягла. 

На пам’ятному змалечку подвір’ї,

Сьогодні не помітити не міг,

Як звівся нишком голубим сузір’ям

Над споришем курним петрів батіг.

Клопочеться матуся на городі,

До праці ненаситна споконвік,

Та і мені байдикувати годі,

Якщо себе на поміч їй обрік…

01.07.12