ПОЕТИЧНИЙ ФОРУМ

RSS    Правила форума   Вт, 14/08/18, 21:03
 
Поновлені теми
 
        

пошук по сайту:

 

 
НОВІ СТОРІНКИ ТВОРІВ:

Лариса Василишина
Анатолій Василенко
Яковлева Наталка

 
  • Сторінка 1 з 3
  • 1
  • 2
  • 3
  • »
Модератор форуму: virchi  
форум сайту Анумо знову віршувать! » Поезія - це завжди неповторність » Вірші за тематикою » Вірші про весну (вірші про весну, стихи о весне)
Вірші про весну
virchi    Date: Пт, 10/02/12, 20:28 | Message # 1
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
У цій темі публікуються вірші про весну українською, російською та іншими мовами.
Власні вірші про весну бажано публікувати у спеціально створеній темі каталогу "ПОЕЗІЯ та ПРОЗА", що знаходиться за цим лінком:
[blink]вірші про весну[/blink]
(там отримаєте більше коментарів/рецензій від наших користувачів сайту)


Attachment: 7593338.jpg(207.6 Kb) · 3347668.jpg(188.1 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Пт, 10/02/12, 20:54 | Message # 2
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
ДЕ ПОДІЛАСЯ ВЕСНА?

Диво дивне, дивина —
Де поділася весна?

Ми гуртом її шукали
І до сонечка гукали:

«Подивись-но з висоти,
Де нам весноньку знайти?»

Каже сонце: «Ось вона!
Спить у пролісках весна.

По снігах вона блукала,
От у лісі й задрімала.

А тепер я залюбки
До весни зроблю стежки!»

Враз з'явилися струмочки,
Задзвеніли як дзвіночки

По долинах, по ярах
І весні вказали шлях.

Л. Цілик

ВЕСНЯНІ КВІТИ
Хмара дощиком скотилась,
Землю стала напувать,
І малятам захотілось
В полі квітів назбирать.

Сміючись, веселі діти
Свій таночок завели,
Запашні яскраві квіти
У віночки заплели.

Ой ти, веснонько чудова,
Бавить сонце небокрай.
Пісню слухає діброва
І чарує зелен-гай.

О.Роговенко

ЧАРІВНА ПОРА
Чуєш? Жебонять струмки!
Чуєш? Цвірінчать пташки!
Глянь! Бруньки он на гіллі..
В синім небі — журавлі...

Перші проліски цвітуть,
Перші джмеликі гудуть
Це прекрасна й чарівна
В гості йде до нас весна!

Скоро прилетять в гаї
Голосисті солов'ї,
Будуть радо щебетать,
Будуть весноньку вітать.

Т. Корольова

ПІСНЯ ПРО ВЕСНУ
Крап-крап-крап! —дрібні краплинки
Дзвінко падають з дахів.
Крап-крап-крап! — скляні перлинки
Нам дарують ніжний спів:

«Це весна, весна, весна.
Радість всім несе вона!
Ніжна, добра, чарівна,
Свято нам несе весна!»

Я почула спів краплинок —
Мелодійний передзвін.
Я спитала у перлинок,
Що за свято прийде в дім?!

«Це весна, весна, весна.
Радість всім несе вона!
Ніжна, добра, чарівна,
Свято нам несе весна!»

Всім жінкам весна дарує
Свято квітів і тепла,
Радо всім вона готує
Море радості й добра.

Т. Корольова

ВЕСНА
Я дивлюся у віконце,
А мене лоскоче сонце:
«Мамо, глянь, іде сніжок,
Де мій теплий кожушок?»

«Так, мій любий, не буває,
Сніг у травні не літає,
То вишневий білий цвіт
Облітає тихо з віт.

Бачиш, сонце землю гріє,
Все довкола зеленіє.
Чуєш, пташечки співають
І веснянку викликають».

Ой який чудовий ранок!
Вийду з мамою на ґанок,
У струмочку біля хати
Буду човники пускати.

О. Роговенко

ВСЕ НАВКОЛО ЗЕЛЕНІЄ...
Все навколо зеленіє,
Річка ллється і шумить.
Тихо, тихо вітер віє
І з травою гомонить.

Як тут всидіти у хаті,
Коли все живе, цвіте,
Скрізь дзвенять пташки крилаті,
Сяє сонце золоте...

«Швидше, мамо, черевички!
Глянь, як весело в саду!
Ти не бійся — до кринички
Я і сам не підійду».

О. Олесь

ВЕСНЯНИЙ ДОЩ
Дощик теплий, дощик синій
Цілий день співав в долині.
І під цей весняний спів
У долині луг зацвів.
В лузі повно квіточок
І маленьких діточок.

М. Стельмах

ПРИЙШЛА ВЕСНА
Прийшла весна зелено коса,
Сади розквітли і гаї,
Гойдає вітер срібні роси,
Співають дзвінко солов’ї.
Г. Шевчук

ЧУБЧИКИ
Весна зелені чубчики
Вистромлює з землі,
Гребінчиком розчісує
І змочує в дощі.
Гей, підростайте, чубчики,
Ой, чубчики, чубки,
Мої зелені чубчики,
Великі і малі.

Н. Замрія

ПРОБУДЖЕННЯ
З гілки на гілку
Стрибнула білка —
Сонні дерева
Будить від сну.

Виповз мураш
І озвалася бджілка —
Всі зустрічають
Красуню Весну.

Л. Дяченко

ПЕРШІ КРАПЕЛЬКИ ВЕСНИ

Ще навколо біло-біло,
Та вже сонечко пригріло.
І з-під стріхи: капу-капу! —
Прямо цуцику на лапу.

Цуцик носа підставляє,
Цуцик хвостиком виляє:
Він радіє довгожданим
Першим крапелькам весняним

Г. Бойко

ПРИЙШЛА ВЕСНА
Прокинулось зайчисько,
А снігу вже нема:
За ручаєм спливає
Крижинкою зима.
— Прийшла весна нарешті! —
Радіє зайченя
І білу кожушинку
У скрині зачиня.

О. Богемський

ДЖМЕЛИК
Розгубився джмелик-джміль:
Йде весна, але звідкіль?
Чи з-за моря?
Чи з-за гір?
Чи звідтіль, де поле й бір?
Йде весна, сміються дітки...
Тільки звідки йде? І звідки?!

Н. Поклад

КОТИКИ ВЕРБОВІ
Сонце по діброві
Ходить, як лисичка.
Котики вербові
Жмурять жовті личка.

Вже не хочуть спати,
Хоч і трішки сонні.
Гріють лапенята
На яснім осонні.

А. Камінчук

ТРАВИЧКА
Небо чисте, голубе,
Світить сонце золоте,
А травичка молода,
Мов зеленая вода,
А по ній пливуть кульбаби
І весну везуть до баби.

Х. Білоус

ПОМІЧНИКИ
Яка ж гарна йде весна —
Вкрилась рястом далина.
Все під сонцем оживає,
На світ ясний виглядає.

Захотілося хлопчині
Помогти рости травині.
Так завзято помагав,
Всі росточки обірвав.

О. Лупій

ПРОСТУДИЛАСЯ ВЕСНА
Простудилася весна,
Громом кашляє вона.
Прийде сонечко ясне
І простуду прожене.

П. Король

СОРОМ'ЯЗЛИВА СУНИЧКА
На галявці весняній
Виросла суничка:
Біла хусточка на ній,
Зелена спідничка.
— Яка гарна в нас сестричка!
Трави шепотіли.
Засоромилась суничка
І почервоніла.

Г. Горовий

ЛАСТІВКА
— Де ти, ластівко, літала?
Де ти зиму зимувала?
— За лісами, за морями.
Я носила телеграми,
В них весела новина:
«Повертається весна!»

В. Марсюк

В САДУ

Білим цвітом-первоцвітом
Все покрилося в саду,
І стежками ходить вітер,
Грає пісню на дуду.

А до нього урочисто
Озиваються пташки,
Перше листя, мов намисто,
Вигаптовує гілки.

Н. Калюжна

БЕРЕЗА РОЗВИВАЄТЬСЯ
Береза розвивається
У тихому гайку.
Зозуля озивається:
— Ку-ку, ку-ку, ку-ку!

А сонце усміхається
В зеленому вінку.
Он зайчик умивається
На теплому пеньку.

А. Камінчук

ЛАСТІВОЧА ВЕСНА
Ластівко, ластівко,
День починай,—
Рано встає до роботи
Наш край.
Ми твої друзі —
Дорослі й малі.
В мирі нам жити
На рідній землі.

М. Сингаївський

КОТИКИ
На вербі з’явився котик –
Сірі очі, жовтий ротик.

Під вербою мурчик грівся
І на котика дивився:

Ти ж такий, як я, м’якенький,
І пухнастий, і гладенький…

То чому ж не любиш сала
І не кажеш мені: «Ма-ло!»?

Л. Новикова

ВЕСНА
Що з весною настає?
Сніг у полі розтає.
А чому то так буває?
Сонце його пригріває.
Що ж синіє на землі?
Ніжні проліски малі.
А що пнеться з-під листа?
То травичка вироста.
А над полем що бринить?
Любий жайворон дзвенить.

К. Перелісна

* * *
Надійшла весна прекрасна,
Многоцвітна, тепла, ясна,
Наче дівчина в вінку.
Зацвіли луги, діброви,
Повно гомону, розмови
І пісень в чагарнику!

І. Франко

* * *
Знаю я весна настане.
З хмари сонечко прогляне,
Землю-матінку пригріє, -
Степ кругом зазеленіє.

П. Капельгородський

* * *
Іде лугом гречна панна,
Усміхається,
Її слідом срібна стежка
Заквітчається –
Ой не є то гречна панна,
Але є се зоря рання,
Королівна і царівна,
Красная Весна!

В. Пачовський

ТАК ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЕСНА
Знов починається весна!...
Знов починаються дива...
То серед двору із-під снігу
Раптово визирне трава,
То раптом лагідні веснянки
Засіють щоки та носи,
Чи розщебечуться —
Ще зранку! —
Птахи на різні голоси!
А вчора...
Вчора...
Що й казати!
Всі веселилися
До сліз:
Славко —
Дражнило й задирака —
Наталці проліски приніс!...
І зовсім це не дивина:
Так починається весна!

А. Костецький

ВЕСНЯНІ ДЗВОНИ
Дзвенить на вулицях сріблінь,
Неначе дзвоники: тінь-тінь.
Спинись, прислухайся на мить,—
На річці крига аж дзвенить.
Бурульки краплями дзвенять
І мов проміння, мерехтять.
І дзвінко десь виводить птах,
І дзвонить вітер у гілках.
Весна-красна до нас іде
І за собою дзвін веде.
А березень спиняється
І з усіма вітається.
Біжать до нього діти
І просять ще дзвонити.

М. Сингаївський

МАТИ-Й-МАЧУХА
Тільки сонечко пригріло,
Мати-й-мачуха з’явилась.
Серед чорної землі
Сяють Сонечки малі.

Золотим промінням сяють,
Нашу землю зігрівають,
Щоб прокинулась вона
І до нас прийшла весна!

В. Паронова

ВЕСНЯНА ПІСЕНЬКА
Ми веселі квіточки,
Сонця любі діточки,
Тягнемось до неба –
Нам блакитні треба,
Від землиці – сили,
Й щоб дощі зросили.

Будемо зростати,
Радість дарувати.
Ми тендітні квіточки,
Сонця й неба діточки,
Вісники весняні –
Проліски духмяні.

Л. Коврига

КОНВАЛІЇ
Із зеленої сорочки,
Що зіткав весною гай,
Білі дивляться дзвіночки.
Як зовуть їх — угадай.

Це конвалії у гаї
На галявині цвітуть.
І ніде, ніде немає
Кращих квіточок, мабуть.

В них так пахощів багато,
Цвіту свіжого, роси.
Хай ростуть, не буду рвати, —
Шкода їхньої краси!

М. Познанська

ВЕСНЯНІ КВІТИ
Весна-чарівниця,
Неначе цариця,
Наказ свій послала,
Щоб краса вставала.
І проліски, і травка,
Й зелена муравка,
І кульбаба рясна,
Й фіалочка ясна —
Всі квіти весняні,
Веселі, кохані,
З-під листя виходять
Од сну зимового
До сонця ясного!
Ті квіти дрібненькі,
Мов дітки маленькі,
Розбіглись у гаю,
Я їх позбираю
В пучечок до купки —
Для мами-голубки!

О. Пчілка

КОТИКИ ВЕРБОВІ
Сонечко по небу
Цілий день гуляє,
Теплою рукою
Зиму прогоняє.
Котики вербові
Вічка розтуляють,
В кожушках сріблястих
Весну зустрічають!

Н. Бугай

ВЕСНЯНІ СТРУМОЧКИ
Цілу зиму спали,
На тепло чекали.
А тепер прокинулись,
Зразу бігти кинулись,
Дзвінко заспівали:
- Ми струмочки весняні,
Ми – струмочки голосні,
Спішимо до річеньки,
Нашої сестриченьки.

Г. Демченко

ЖУРАВЛІ
Прилетіли журавлі,
Сіли в полі на ріллі,
То пасуться, то курличуть —
Мабуть, це Весну вже кличуть.

Ходять довгі журавлі,
Щось вишукують в землі,
Щось воркують, щось віщують,
Вже Весну, здається, чують.

А здаля вже крався лис...
Шиї витягли, знялись,
Закурликали з-під хмари
І злетіли на мочари.

У квітках летить Весна,
Журавлів шука й не зна,
Що вони їй вістунами
Відчиняють всюди брами.

Линуть в небі журавлі,
А курличуть до землі...
Линуть сірими ключами,
Відмикають білі брами.

О. Олесь

ВЕСНА
Ось іде весна ланами,
Перелогами, лісами.
Де не ступить — з-під землі
Лізуть паростки малі.

Як опустить вниз правицю —
Зеленіє скрізь травиця.
Як лівицю підведе —
Всюди листя молоде.

На берізку гляне зблизька —
У сережках вся берізка,
До верби підійде — ба! —
В білих котиках верба.

А як здійме руку вгору
До блакитного простору —
З кожним помахом руки
Линуть з вирію пташки.

Розквітають в луках квіти,
Зеленіють в лісі віти.
Все зелене, молоде...
За весною літо йде!

Н. Забіла

ВЕСНА
Грає сонце промінцями,
Білий сніг стає струмками,
І, співаючи, струмки
Шлях знаходять до ріки.

Річка ширшою стає,
В річці сонце устає,
Біля сонця риболов
Тягне срібний свій улов.

М. Стельмах

ВЕСНА, ВЕСНА! РАДІЙТЕ, ДІТКИ…
Весна, весна! Радійте, дітки!
Ховайте швидше саночки!
Немов пташки, летіть із клітки, -
З кімнати, з хати у садки.

А там, в садочках, - сонце, співи.
В траві фіалки зацвіли…
Джмелі і бджілки загули,
І скрізь метелики щасливі.

О. Олесь

ПІСНЯ ВЕСНЯНИХ ХВИЛИН
Що не днина,
По хвилині
Довша день,
Коротша ніч.
Потихеньку,
Помаленьку
Проганяєм зиму
Пріч!

В. Берестов

ВЕСНА
Чути перший гуркіт грому,
Лине ластівка додому.
Ручаї туркочуть сині,
Абрикос цвіте в долині.

Перша бджілка вилітає,
Красне сонце прославляє
Сонце тепле, як яєчко
У пташиному гніздечку.

Г. Вієру

ВЕСНА
У нашому дворі
Стоїть весна така,
Що навіть зацвіла
Мітла сніговита!

А. Костецький

ВЕРБОВІ КОТИКИ
Навесні мала вербичка
Одягнула рукавички.
Ще стоять холодні ночі –
Застудитися не хоче.

Г. Химич

ВЕСНА
Ще тиждень тому завірюха
Ночами синіми мела.
Хапав мороз дітей за вуха,
А зараз глянь — весна прийшла!

В річках тепло ламає кригу
Та підтопляє береги.
На пагорбах уже відлига
І все радіє навкруги!

Весна святкує перемогу —
Раніше сонечко встає!
Струмок знайшов собі дорогу
Цілющу воду всім дає!

Всю землю красно заквітчала
Природі стало не до сну!
Там, де нога її ступала, —
Вітали дівчину-весну!

О, весно, весно незбагненна!
Осанну все тобі співа!
Знаю точно, що для мене
Не закінчилися дива!

С. Гордієнко

ДО ДІТОЧОК
Годі, діточки, вам спать!
Час уже давно вставать!
Гляньте: сонечко сміється,
В небі жайворонок в’ється.
В’ється, радісно співає, -
Вам Великдень сповіщає!

І весна та чарівниця
Щиро вам несе гостинці:
Пташки, рибки, звірі наволі,
І метелик, квітка в полі, -
Всі весною оживають,
Весну красну прославляють!

О. Пчілка

ВЕСНА І МАМА

Березень. Подув ласкавий вітер.
Засиніли оченята квітів.
Котики муркочуть на вербичці,
І не спиться під снігами річці.

І ведмедик вже не хоче спати
Там, під снігом, у ведмежій хаті.
Він штовхає маму волохату:
— Вже весна, мамуню. Можна встати?

І малому проліску не спиться.
Поспішає пролісок родиться:
— Ой, матусю, кучугура тане.
Вже весна. Хутчіше проростаймо!

І листочку в брунечці обридло,
З бруньки ж нічогісінько не видно.
Він товчеться в бруньці і бурмоче,
Він на волю, непосида, хоче.

Знову закрутились каруселі.
Засурмили слончики веселі.
Розчихався коник кольоровий,
А Весна сказала: — Будь здоровий!

Якось я спитала у Весни:
— Ти чому приходиш, поясни?
І Весна мені сказала прямо:
— Поспішаю я на Свято Мами!

Поспішають квіти проростати,
Поспішають журавлі вертати,
Поспішає сонечко теплішать,
Поспішають діти розумнішать.

В Африці далекій, пам'ятаю,
Говорив мені Премудрий Слон,
Що якби на світі мам не стало,
То й Весни на світі б не було!

Ще сказав: — Ви помічали, може, —
Кожна Мама із Весною схожа? —
І відкрив мені він таємницю,
Що Весна із Мамою — сестриці...

І. Жиленко

doshkolenok.kiev.ua

Attachment: 8223559.jpg(207.6 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Пт, 10/02/12, 20:59 | Message # 3
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
Весна идёт

Агния Барто

Утром было солнечно
И совсем тепло.
Озеро широкое
По двору текло.

В полдень подморозило,
Вновь зима пришла,
Затянулось озеро
Корочкой стекла.

Расколол я тонкое
Звонкое стекло,
Озеро широкое
Снова потекло.

Говорят прохожие:
— Вот весна идёт! -
А это я работаю,
Разбиваю лёд.

Юнна Мориц

ВЕСНА

Динь! Дон!
Динь! Дон!
Это что за нежный звон?
Это пролесок-подснежник
Улыбается сквозь сон!

Это чей пушистый луч
Так щекочет из-за туч,
Заставляя малышей
Улыбаться до ушей?

Это чья же теплота,
Чья такая доброта
Заставляет улыбаться
Зайца, кyрицy, кота?
И по какому поводу?
Идёт Весна
По городу!

И y пyделя- yлыбка!
И в аквариyме рыбка
Улыбнyлась из водицы
Улыбающейся птице!

Вот и полyчается,
Что не помещается
На одной странице
Улыбка необъятная, -
До чего приятная!
Вот такой длины,
Вот такой ширины!
А по какомy поводy?
Идёт Весна
По городy!

Весна Мартовна Подснежникова,
Весна Апрелевна Скворешникова
Весна Маевна Черешникова!

Апрель
Агния Барто

Верба, верба, верба,
Верба зацвела.
Это значит, — верно,
Что весна пришла
Это значит — верно,
Что зиме конец.
Самый, самый первый
Засвистел скворец.
Засвистел в скворечне:
Ну, теперь я здешний.
Но весне не верьте,
Слышен ветра свист.
Ветер, ветер, ветер
По дорогам вертит
Прошлогодний лист.
Все апрелю шутки!
Сельский детский сад
Утром скинул шубки,
В полдень — снегопад.
Но не так уж скверно
Обстоят дела,
Если верба, верба - верба зацвела.

Круглый год. Март
Самуил Маршак

Рыхлый снег темнеет в марте,
Тают льдинки на окне.
Зайчик бегает по парте
И по карте на стене.

Круглый год. Май
Самуил Маршак

Распустился ландыш в мае
В самый праздник — в первый день.
Май цветами провожая,
Распускается сирень.

Круглый год. Апрель
Самуил Маршак

Апрель! Апрель!
На дворе звенит капель.
По полям бегут ручьи,
На дорогах лужи.
Скоро выйдут муравьи
После зимней стужи.
Пробирается медведь
Сквозь густой валежник.
Стали птицы песни петь
И расцвел подснежник.

Весенняя арифметика
Эмма Мошковская

Вычитаем!
Начинаем
Изо всех ручьев и рек
Вычитать и лед и снег.
Если вычесть снег и лед,
Будет птичий перелет!
Сложим солнышко с дождем...
И немного подождем...
И получим травы.
Разве мы не правы?

Цвет весны
Вадим Косовицкий

На дворе стоит весна!
После зимней лютой стужи
Просыпается от сна
Вся природа. Даже лужи
Не покроет лед за ночь,
Гонит солнце зиму прочь!
Набухают соком почки,
И зеленые листочки
Скоро в струях ветерка
Заиграют! А пока
Цвета солнца у реки
Появились огоньки!
Все! Закончились морозы!
Распускаются мимозы!

Ласточка
Алексей Плещеев

Травка зеленеет,
Солнышко блестит;
Ласточка с весною
В сени к нам летит.

С нею солнце краше
И весна милей...
Прощебечь с дороги
Нам привет скорей!

Дам тебе я зерен;
А ты песню спой
Что из стран далеких
Принесла с собой.

В апреле
Владимир Орлов

Первый солнечный денёк.
Дyет вешний ветерок.
Воробьи развеселились
В эти тёплые часы.
А сосyльки прослезились
И повесили носы.
Конница весны
Не капель весенняя
Пробивает лёд -
Это в настyпление
Конница идёт.
Встреченная птицами
В ранние часы,
Цокает копытцами
Конница весны.
И совсем не капельки
Капают крyгом -
Маленькие сабельки
Блещyт серебром.
По снегам проворная
Конница летит,
Оставляя чёрные
Ямки от копыт.

Сергей Есенин

ЧЕРЁМУХА

Черёмуха душистая
С весною расцвела
И ветки золотистые,
Что кудри, завила.
Кругом роса медвяная
Сползает по коре,
Под нею зелень пряная
Сияет в серебре.
А рядом, у проталинки,
В траве, между корней,
Бежит, струится маленький
Серебряный ручей.
Черёмуха душистая,
Развесившись, стоит,
А зелень золотистая
На солнышке горит.
Ручей волной гремучею
Все ветки обдает
И вкрадчиво под кручею
Ей песенки поет.

Весна
Елена Благинина

Еще в домах пылают печки
И поздно солнышко встает,
Еще у нас по нашей речке
Спокойно ходят через лед;

Еще к сараю за дровами
Не проберешься напрямик
И в садике под деревами
С метлою дремлет снеговик;

Еще мы все тепло одеты -
В фуфайки, в ватные штаны...
А все-таки весны приметы
Во всем, во всем уже видны

И в том, как крыши потеплели
И как у солнца на виду
Капели, падая, запели,
Залопотали, как в бреду.

И вдруг дорога стала влажной,
А валенки водой полны...
И ветер нежный и протяжный
Повеял с южной стороны.

А воробьи кричат друг дружке
Про солнце, про его красу.
И все веселые веснушки
Уселись на одном носу...

Стихи о весне
Игорь Мазнин

С чего это всюду
Такое веселье,
Такое —
С зари до зари —
Торжество?
С того,
Что справляют
Скворцы новоселье...

И только всего-то?
И только всего!
С того,
Что несётся,
Невзрачный,
Бумажный,
По речке ожившей
Кораблик отважный,
А волны и ветер
Качают его...
И только всего-то?
И только всего!

И только всего,
Что, как прежде красна,
Пришла,
Прилетела,
Вернулась весна!

Вскрываются почки
Галина Новицкая

Вскрываются почки,
Как реки!
Такая стоит трескотня!
Тяжёлые сонные веки
Весна
Наконец подняла!
Заждались
Прекраснyю соню
Давно и лyга, и поля.
Не зря её громом бyдили
Разгневанные небеса!
И вот поднялась лежебока,
Взглянyла с yлыбкой
Вокрyг.
И сразy
Жyжжаньем, как соком,
Оживший
Наполнился лyг.
И пробyет каждая почка
Зелёным своим языком
Парнyю,
Апрельскyю ночкy,
Залитyю всю молоком!

В класс влетала весна
Семен Островский

Срывая урок,
В класс влетела
Весна —
Забыли закрыть,
Видно,
Створки окна.
Призыв
Соблюдать тишину
Не помог —
Напрасно учитель
К ребятам
Был строг.
Они оказались
Совсем
Не при чем:
Без умолку
Тополь
Шумел
За окном.

Весна
Богдан Чалый

Сияет солнце спозаранку,
Снег темным сделался, намок…
И, распеваючи веснянку,
Бежит веселый ручеек.
Навстречу утру золотому
Бегут, торопятся ручьи.
— Цвиринь, цвиринь! Неси из дому
— Скорей кораблики свои.
И, щебеча нетерпеливо,
Взмывает к солнцу.
…Даль ясна.
Сползает снег,
Синеет нива.
Пришла весна! Пришла весна!

Весна
Виктор Лунин

Пробудившись ото сна,
Кистью мягкою весна
На ветвях рисует почки
На полях — грачей цепочки,
Над ожившею листвой -
Первый росчерк грозовой,
А в тени прозрачной сада -
Куст сирени у ограды.

Весна
Алексей Плещеев

Уж тает снег, бегут ручьи,
В окно повеяло весною…
Засвищут скоро соловьи,
И лес оденется листвою!
Чиста небесная лазурь,
Теплей и ярче солнце стало,
Пора метелей злых и бурь
Опять надолго миновала…

Весна
Аполлон Майков

Уходи, Зима седая!
Уж красавицы Весны
Колесница золотая
Мчится с горней вышины!
Старой спорить ли, тщедушной,
С ней — царицею цветов,
С целой армией воздушной
Благовонных ветерков!
А что шума, что гуденья,
Теплых ливней и лучей,
И чиликанья, и пенья!..
Уходи себе скорей!
У нее не лук, не стрелы,
Улыбнулась лишь — и ты,
Подобрав свой саван белый,
Поползла в овраг, в кусты!..
Да найдут и по оврагам!
Вон — уж пчел рои шумят,
И летит победным флагом
Пестрых бабочек отряд!

Весна
К. Кубилинскас
Весна пришла по снежному,
По влажному ковру,
Рассыпала подснежники,
Посеяла траву.
Барсучьи семьи к сроку
Из норок подняла,
Березового соку
Ребятам раздала.
В берлогу заглянула:
- А ну, вставай, медведь! –
На веточки дохнула –
Пора зазеленеть!
Теперь весна-красавица
Зовет со всех концов
Гусей, стрижей и аистов,
Кукушек и скворцов.

Весна
И. Муравейко
Два скворца летели,
На березку сели,
Сели и запели, -
Как они летели, как они спешили
С берегов заморских
В край родимый, милый
К беленькой березке!

Весна
В. Кудлачев
Еще неделя пролетит,
И март капелью зазвенит.
За ним апрель в цветах придет,
И землю солнышко зальет.
По рощам, паркам соловьи
Концерты вновь начнут свои.

Весна пришла
Е. Стюарт
Весна пришла, сосульками
Карнизы украшая.
Ручьи задорно булькают,
Сугробы подмывая.
Забыв морозы прежние,
Без сил свалилась набок
Заплаканная снежная
Подтаявшая баба.
Зиме совсем недужится –
Пора ей в путь сбираться…
И солнце в каждой лужице
Готово искупаться!
И меж снегами влажными
Пробив себе окошки,
Подснежники отважные
Уже встают на ножки!

Зима недаром злится...
Федор Тютчев

Зима недаром злится,
Прошла ее пора -
Весна в окно стучится
И гонит со двора.
И все засуетилось,
Все нудит Зиму вон -
И жаворонки в небе
Уж подняли трезвон.
Зима еще хлопочет
И на Весну ворчит.
Та ей в глаза хохочет
И пуще лишь шумит…
Взбесилась ведьма злая
И, снегу захватя,
Пустила, убегая,
В прекрасное дитя.
Весне и горя мало:
Умылася в снегу,
И лишь румяней стала,
Наперекор врагу.

Ледоход
Вадим Косовицкий

Холодом зима подула,
Заковал мороз в ледок
Нашу речку, та уснула,
Мы там сделали каток.
А теперь весна настала,
Небо греет солнца круг,
Речка снизу постучала -
Вся деревня слышит стук.
Разойдитесь, попросила,
Набралась за зиму сил,
Лёд в минуту сокрушила,
И каток от нас уплыл.

Подснежник
Елена Серова

Выглянул подснежник
В полутьме лесной -
Маленький разведчик,
Посланный весной;
Пусть еще над лесом
Властвуют снега,
Пусть лежат под снегом
Сонные луга;
Пусть на спящей речке
Неподвижен лед, -
Раз пришел разведчик,
И весна придет!

Идет весна по городу!
Юнна Мориц

Динь! Дон!
Динь! Дон!
Это что за нежный звон?
Это пролесок-подснежник
Улыбается сквозь сон!

Это чей пушистый луч
Так щекочет из-за туч,
Заставляя малышей
Улыбаться до ушей?

Это чья же теплота,
Чья такая доброта
Заставляет улыбаться
Зайца, курицу, кота?
И по какому поводу?
Идёт Весна
По городу!

И у пуделя-улыбка!
И в аквариуме рыбка
Улыбнулась из водицы
Улыбающейся птице!

Вот и получается,
Что не помещается
На одной странице
Улыбка необъятная,-
До чего приятная!
Вот такой длины,
Вот такой ширины!
А по какому поводу?
Идёт Весна
По городу!

Весна Мартовна Подснежникова,
Весна Апрелевна Скворешникова
Весна Маевна Черешникова!

Зеленые стихи
Саша Черный

Зеленеют все опушки,
Зеленеет пруд.
А зеленые лягушки
Песенку поют.

Елка – сноп зеленых свечек,
Мох – зеленый пол.
И зелененький кузнечик
Песенку завел…

Над зеленой крышей дома
Спит зеленый дуб.
Два зелененькие гнома
Сели между труб.

И, сорвав зеленый листик,
Шепчет младший гном:
«Видишь? рыжий гимназистик
Ходит под окном.

Отчего он не зеленый?
Май теперь ведь… май!»
Старший гном зевает сонно:
«Цыц! не приставай».



Шепчет солнышко
Владимир Орлов

Шепчет солнышко листочкy:
— Hе pобей, голyбчик!
И беpёт его из почки
За зелёный чyбчик.

Деньки стоят погожие
Михаил Пляцковский

Деньки стоят погожие,
На праздники похожие,
А в небе — солнце теплое,
Веселое и доброе.
Все реки разливаются,
Все почки раскрываются,
Ушла зима со стужами,
Сугробы стали лужами.
Покинув страны южные,
Вернулись птицы дружные.
На каждой ветке скворушки
Сидят и чистят перышки.
Пришла пора весенняя,
Пришла пора цветения.
И, значит, настроение
У всех людей — весеннее!

Бушует полая вода
И.А. Бунин

Бушует полая вода,
Шумит и глухо, и протяжно.
Грачей пролётные стада
Кричат и весело, и важно.

Дымятся чёрные бугры,
И утром в воздухе нагретом...
Густые белые пары
Напоены теплом и светом.

А в полдень лужи под окном
Так разливаются и блещут...
Что ярким солнечном теплом
По залу зайчики трепещут.

Все темней и кудрявей березовый лес...
И.А. Бунин

Все темней и кудрявей березовый лес зеленеет;
Колокольчики ландышей в чаще зеленой цветут;
На рассвете в долинах теплом и черемухой веет,
Соловьи до рассвета поют.



Скоро Троицын день, скоро песни, венки и покосы...
Все цветет и поет, молодые надежды тая...
О весенние зори и теплые майские росы!
О далекая юность моя!

uti-puti.com.ua/view_articles_kids.php?id=1052
Attachment: 7747412.jpg(12.6 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Пт, 10/02/12, 21:04 | Message # 4
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
Весна

- Що з весною настає?
- Сніг у полі розтає.
- А чому то так буває?
- Сонце його пригріває.
- Що ж синіє на землі?
- Ніжні проліски малі.
- А що пнеться з-під листа?
- То травичка вироста.
- А над полем що бринить?
- Любий жайворон дзвенить.
Катерина Перелісна

Вербові сережки

Біля яру, біля стежки
одягла верба сережки.
Головою хилитала,
потихесеньку питала:
- Де ота біленька хатка,
що гарнесенькі дівчатка?
Хай би вибігли до стежки,
подарую їм сережки.
Ліна Костенко

Веснянка
Ішла весна-красна
у синій хустинці.
Несла весна-красна
у скриньці гостинці.
Ягнятам – травицю,
гусятам – водицю,
каченятам – ряску,
а малятам – казку.
Тамара Коломієць

Весняні квіти

Весна-чарівниця,
неначе цариця,
наказ свій послала,
щоб краса встала,
і проліски, і травка,
й зелена муравка,
і кульбаба рясна,
і фіалочка ясна –
всі квіти весняні,
веселі, кохані,
з-під листя виходять,
голівки підводять
од сну зимового
до сонця ясного!
Олена Пчілка

ДЕ ПОДІЛАСЯ ВЕСНА?
Диво дивне, дивина —
Де поділася весна?

Ми гуртом її шукали
І до сонечка гукали:

«Подивись-но з висоти,
Де нам весноньку знайти?»

Каже сонце: «Ось вона!
Спить у пролісках весна.

По снігах вона блукала,
От у лісі й задрімала.

А тепер я залюбки
До весни зроблю стежки!»

Враз з'явилися струмочки,
Задзвеніли як дзвіночки

По долинах, по ярах
І весні вказали шлях.
Л. Цілик

ВЕСНЯНІ КВІТИ
Хмара дощиком скотилась,
Землю стала напувать,
І малятам захотілось
В полі квітів назбирать.

Сміючись, веселі діти
Свій таночок завели,
Запашні яскраві квіти
У віночки заплели.

Ой ти, веснонько чудова,
Бавить сонце небокрай.
Пісню слухає діброва
І чарує зелен-гай.
О.Роговенко

ЧАРІВНА ПОРА
Чуєш? Жебонять струмки!
Чуєш? Цвірінчать пташки!
Глянь! Бруньки он на гіллі..
В синім небі — журавлі...

Перші проліски цвітуть,
Перші джмеликі гудуть
Це прекрасна й чарівна
В гості йде до нас весна!

Скоро прилетять в гаї
Голосисті солов'ї,
Будуть радо щебетать,
Будуть весноньку вітать.
Т. Корольова

ПІСНЯ ПРО ВЕСНУ
Крап-крап-крап! —дрібні краплинки
Дзвінко падають з дахів.
Крап-крап-крап! — скляні перлинки
Нам дарують ніжний спів:

«Це весна, весна, весна.
Радість всім несе вона!
Ніжна, добра, чарівна,
Свято нам несе весна!»

Я почула спів краплинок —
Мелодійний передзвін.
Я спитала у перлинок,
Що за свято прийде в дім?!

«Це весна, весна, весна.
Радість всім несе вона!
Ніжна, добра, чарівна,
Свято нам несе весна!»

Всім жінкам весна дарує
Свято квітів і тепла,
Радо всім вона готує
Море радості й добра.
Т. Корольова

ВЕСНА
Я дивлюся у віконце,
А мене лоскоче сонце:
«Мамо, глянь, іде сніжок,
Де мій теплий кожушок?»

«Так, мій любий, не буває,
Сніг у травні не літає,
То вишневий білий цвіт
Облітає тихо з віт.

Бачиш, сонце землю гріє,
Все довкола зеленіє.
Чуєш, пташечки співають
І веснянку викликають».

Ой який чудовий ранок!
Вийду з мамою на ґанок,
У струмочку біля хати
Буду човники пускати.
О. Роговенко

ВСЕ НАВКОЛО ЗЕЛЕНІЄ...
Все навколо зеленіє,
Річка ллється і шумить.
Тихо, тихо вітер віє
І з травою гомонить.

Як тут всидіти у хаті,
Коли все живе, цвіте,
Скрізь дзвенять пташки крилаті,
Сяє сонце золоте...

«Швидше, мамо, черевички!
Глянь, як весело в саду!
Ти не бійся — до кринички
Я і сам не підійду».
О. Олесь

ТАК ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЕСНА
Знов починається весна!...
Знов починаються дива...
То серед двору із-під снігу
Раптово визирне трава,
То раптом лагідні веснянки
Засіють щоки та носи,
Чи розщебечуться —
Ще зранку! —
Птахи на різні голоси!
А вчора...
Вчора...
Що й казати!
Всі веселилися
До сліз:
Славко —
Дражнило й задирака —
Наталці проліски приніс!...
І зовсім це не дивина:
Так починається весна!
А. Костецький

ВЕСНЯНІ ДЗВОНИ
Дзвенить на вулицях сріблінь,
Неначе дзвоники: тінь-тінь.
Спинись, прислухайся на мить,—
На річці крига аж дзвенить.
Бурульки краплями дзвенять
І мов проміння, мерехтять.
І дзвінко десь виводить птах,
І дзвонить вітер у гілках.
Весна-красна до нас іде
І за собою дзвін веде.
А березень спиняється
І з усіма вітається.
Біжать до нього діти
І просять ще дзвонити.
М. Сингаївський



КОНВАЛІЇ
Із зеленої сорочки,
Що зіткав весною гай,
Білі дивляться дзвіночки.
Як зовуть їх — угадай.

Це конвалії у гаї
На галявині цвітуть.
І ніде, ніде немає
Кращих квіточок, мабуть.

В них так пахощів багато,
Цвіту свіжого, роси.
Хай ростуть, не буду рвати, —
Шкода їхньої краси!
М. Познанська

ВЕСНЯНІ КВІТИ
Весна-чарівниця,
Неначе цариця,
Наказ свій послала,
Щоб краса вставала.
І проліски, і травка,
Й зелена муравка,
І кульбаба рясна,
Й фіалочка ясна —
Всі квіти весняні,
Веселі, кохані,
З-під листя виходять
Од сну зимового
До сонця ясного!
Ті квіти дрібненькі,
Мов дітки маленькі,
Розбіглись у гаю,
Я їх позбираю
В пучечок до купки —
Для мами-голубки!
О. Пчілка

ЖУРАВЛІ
Прилетіли журавлі,
Сіли в полі на ріллі,
То пасуться, то курличуть —
Мабуть, це Весну вже кличуть.

Ходять довгі журавлі,
Щось вишукують в землі,
Щось воркують, щось віщують,
Вже Весну, здається, чують.

А здаля вже крався лис...
Шиї витягли, знялись,
Закурликали з-під хмари
І злетіли на мочари.

У квітках летить Весна,
Журавлів шука й не зна,
Що вони їй вістунами
Відчиняють всюди брами.

Линуть в небі журавлі,
А курличуть до землі...
Линуть сірими ключами,
Відмикають білі брами.
О. Олесь



ВЕСНА
Ось іде весна ланами,
Перелогами, лісами.
Де не ступить — з-під землі
Лізуть паростки малі.

Як опустить вниз правицю —
Зеленіє скрізь травиця.
Як лівицю підведе —
Всюди листя молоде.

На берізку гляне зблизька —
У сережках вся берізка,
До верби підійде — ба! —
В білих котиках верба.

А як здійме руку вгору
До блакитного простору —
З кожним помахом руки
Линуть з вирію пташки.

Розквітають в луках квіти,
Зеленіють в лісі віти.
Все зелене, молоде...
За весною літо йде!
Н. Забіла

ПІСНЯ ВЕСНЯНИХ ХВИЛИН
Що не днина,
По хвилині
Довша день,
Коротша ніч.
Потихеньку,
Помаленьку
Проганяєм зиму
Пріч!
В. Берестов

ВЕСНА
Чути перший гуркіт грому,
Лине ластівка додому.
Ручаї туркочуть сині,
Абрикос цвіте в долині.

Перша бджілка вилітає,
Красне сонце прославляє
Сонце тепле, як яєчко
У пташиному гніздечку.
Г. Вієру



ВЕСНА
Ще тиждень тому завірюха
Ночами синіми мела.
Хапав мороз дітей за вуха,
А зараз глянь — весна прийшла!

В річках тепло ламає кригу
Та підтопляє береги.
На пагорбах уже відлига
І все радіє навкруги!

Весна святкує перемогу —
Раніше сонечко встає!
Струмок знайшов собі дорогу
Цілющу воду всім дає!

Всю землю красно заквітчала
Природі стало не до сну!
Там, де нога її ступала, —
Вітали дівчину-весну!

О, весно, весно незбагненна!
Осанну все тобі співа!
Знаю точно, що для мене
Не закінчилися дива!
С. Гордієнко

ВЕСНА І МАМА
Березень. Подув ласкавий вітер.
Засиніли оченята квітів.
Котики муркочуть на вербичці,
І не спиться під снігами річці.

І ведмедик вже не хоче спати
Там, під снігом, у ведмежій хаті.
Він штовхає маму волохату:
— Вже весна, мамуню. Можна встати?

І малому проліску не спиться.
Поспішає пролісок родиться:
— Ой, матусю, кучугура тане.
Вже весна. Хутчіше проростаймо!

І листочку в брунечці обридло,
З бруньки ж нічогісінько не видно.
Він товчеться в бруньці і бурмоче,
Він на волю, непосида, хоче.

Знову закрутились каруселі.
Засурмили слончики веселі.
Розчихався коник кольоровий,
А Весна сказала: — Будь здоровий!

Якось я спитала у Весни:
— Ти чому приходиш, поясни?
І Весна мені сказала прямо:
— Поспішаю я на Свято Мами!

Поспішають квіти проростати,
Поспішають журавлі вертати,
Поспішає сонечко теплішать,
Поспішають діти розумнішать.

В Африці далекій, пам'ятаю,
Говорив мені Премудрий Слон,
Що якби на світі мам не стало,
То й Весни на світі б не було!

Ще сказав: — Ви помічали, може, —
Кожна Мама із Весною схожа? —
І відкрив мені він таємницю,
Що Весна із Мамою — сестриці...
І. Жиленко



ЛАСТІВОЧА ВЕСНА
Ластівко, ластівко,
День починай,—
Рано встає до роботи
Наш край.
Ми твої друзі —
Дорослі й малі.
В мирі нам жити
На рідній землі.
М. Сингаївський

КОТИКИ
На вербі з’явився котик –
Сірі очі, жовтий ротик.

Під вербою мурчик грівся
І на котика дивився:

Ти ж такий, як я, м’якенький,
І пухнастий, і гладенький…

То чому ж не любиш сала
І не кажеш мені: «Ма-ло!»?
Л. Новикова

ВЕСНА
Що з весною настає?
Сніг у полі розтає.
А чому то так буває?
Сонце його пригріває.
Що ж синіє на землі?
Ніжні проліски малі.
А що пнеться з-під листа?
То травичка вироста.
А над полем що бринить?
Любий жайворон дзвенить.
К. Перелісна

* * *
Надійшла весна прекрасна,
Многоцвітна, тепла, ясна,
Наче дівчина в вінку.
Зацвіли луги, діброви,
Повно гомону, розмови
І пісень в чагарнику!
І. Франко

* * *
Знаю я весна настане.
З хмари сонечко прогляне,
Землю-матінку пригріє, -
Степ кругом зазеленіє.
П. Капельгородський

* * *
Іде лугом гречна панна,
Усміхається,
Її слідом срібна стежка
Заквітчається –
Ой не є то гречна панна,
Але є се зоря рання,
Королівна і царівна,
Красная Весна!
В. Пачовський



В САДУ
Білим цвітом-первоцвітом
Все покрилося в саду,
І стежками ходить вітер,
Грає пісню на дуду.

А до нього урочисто
Озиваються пташки,
Перше листя, мов намисто,
Вигаптовує гілки.
Н. Калюжна

БЕРЕЗА РОЗВИВАЄТЬСЯ
Береза розвивається
У тихому гайку.
Зозуля озивається:
— Ку-ку, ку-ку, ку-ку!

А сонце усміхається
В зеленому вінку.
Он зайчик умивається
На теплому пеньку.
А. Камінчук



ВЕСНЯНА ПІСЕНЬКА
Ми веселі квіточки,
Сонця любі діточки,
Тягнемось до неба –
Нам блакитні треба,
Від землиці – сили,
Й щоб дощі зросили.

Будемо зростати,
Радість дарувати.
Ми тендітні квіточки,
Сонця й неба діточки,
Вісники весняні –
Проліски духмяні.
Л. Коврига

ВЕСНЯНИЙ ДОЩ
Дощик теплий, дощик синій
Цілий день співав в долині.
І під цей весняний спів
У долині луг зацвів.
В лузі повно квіточок
І маленьких діточок.
М. Стельмах

ВЕСНА
У нашому дворі
Стоїть весна така,
Що навіть зацвіла
Мітла сніговита!
А. Костецький

ВЕРБОВІ КОТИКИ
Навесні мала вербичка
Одягнула рукавички.
Ще стоять холодні ночі –
Застудитися не хоче.
Г. Химич

ВЕСНА
Грає сонце промінцями,
Білий сніг стає струмками,
І, співаючи, струмки
Шлях знаходять до ріки.

Річка ширшою стає,
В річці сонце устає,
Біля сонця риболов
Тягне срібний свій улов.
М. Стельмах

ВЕСНА, ВЕСНА! РАДІЙТЕ, ДІТКИ…
Весна, весна! Радійте, дітки!
Ховайте швидше саночки!
Немов пташки, летіть із клітки, -
З кімнати, з хати у садки.

А там, в садочках, - сонце, співи.
В траві фіалки зацвіли…
Джмелі і бджілки загули,
І скрізь метелики щасливі.
О. Олесь

ОЙ, ВЕСНА, ВЕСНА
Ой, весна, весна — днем красна,
Що ж ти, весно, принесла?
— Принесла я вам літечко,
Ще й рожевую квіточку,
Хай вродиться житечко,
Ще й озимая пшениця,
І усяка пашениця.
Весна красна,
Що ж ти нам принесла?
— Коробочку з веретенцями,
А скринечку з червінцями,
Старим дідам по кийочку,
Старим бабам по серпочку,
Малим дітям по яблучку,
А хлопчатам по батожку.
Ой, весна, весна — днем красна.
Що ж ти нам принесла?

* * *
Ой весна, весна, днем красна,
Що ти нам, веснонька, принесла?
Принесла я вам літечко,
Щоб родилось житечко,
Ще й озима пшениця
І усяка пашниця,
Ще й червоні квіточки,
Щоб квітчались діточки.
Коробочку з веретінцями
І скриньочку з червінцями.
Старим дідам по кийочку,
Старим бабам по серпочку,
А дівчатам по віночку,
А хлопчатам по батожочку...
Благослови, мати, весну закликати!
Весну закликати, зиму проводжати!
Зимочка — в візочку,
Літечко — в човночку.

ТРАВКА-ВЕСНЯНКА
Травко- муравко,
Стелись на галявку,
На стежку до броду,
На стежку до хати,
Де ходить по воду
Іванкова мати.

Травко-ласкавко,
Стелись аж до ґанку.
— Ми будем з тобою,-
Матуся сказала.—
Покропим водою,
Щоб ти не зів'яла.

Травко-веснянко,
Стелись на полянку,
На згір'я шовкові,
На луки під гаєм,
На землю в обнові,
Де ми виростаєм.
М. Сингаївський

uti-puti.com.ua/view_articles_kids.php?id=1052

Attachment: 6984673.jpg(122.6 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 

загрузка...

virchi    Date: Пт, 10/02/12, 21:05 | Message # 5
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
Весна
- Що з весною настає?
- Сніг у полі розтає.
- А чому то так буває?
- Сонце його пригріває.
- Що ж синіє на землі?
- Ніжні проліски малі.
- А що пнеться з-під листа?
- То травичка вироста.
- А над полем що бринить?
- Любий жайворон дзвенить.
К. Перелісна

Вербові сережки
Біля яру, біля стежки
одягла верба сережки.
Головою хилитала,
потихесеньку питала:
- Де ота біленька хатка,
що гарнесенькі дівчатка?
Хай би вибігли до стежки,
подарую їм сережки.
Л. Костенко

Веснянка
Ішла весна-красна
у синій хустинці.
Несла весна-красна
у скриньці гостинці.
Ягнятам – травицю,
гусятам – водицю,
каченятам – ряску,
а малятам – казку.
Т. Коломієць
Весняні квіти
Весна-чарівниця,
неначе цариця,
наказ свій послала,
щоб краса встала,
і проліски, і травка,
й зелена муравка,
і кульбаба рясна,
і фіалочка ясна –
всі квіти весняні,
веселі, кохані,
з-під листя виходять,
голівки підводять
од сну зимового
до сонця ясного!
О. Пчілка

Весна
До мого вікна
підійшла весна,
розтопилася на шибці
квітка льодяна.
Крізь прозоре скло
сонечко зайшло
і поклало теплу руку
на моє чоло.
Видалось мені,
що лежу я в сні,
що співає мені мати
золоті пісні,
що мене торка
ніжна і легка,
наче те весняне сонце,
мамина рука.
Д.Павличко

***
Весняні струмочки
Цілу зиму спали,
На тепло чекали.
А тепер прокинулись,
Зразу бігти кинулись,
Дзвінко заспівали:
-Ми - струмочки весняні,
Ми - струмочки голосні,
Спішимо до річеньки,
Нашої сестриченьки.
Г. Демченко

Веснянка
Зійшли сніги, шумить вода,
Весною повіва;
Земля квіточки викида,
Буяє травка молода;
Все мертве ожива.
Веселе сонечко блищить,
Проміння щедро ллє,
Гайок привітно шелестить,
Неначе кличе пригостить.
Струмочок виграє...
П. Грабовський

Веснянка
"Весна прийшла!
Тепло знайшла!" -
Кричать дівчатка й хлопчики.
"Цвірінь-цвірінь!
Журбу покинь!" -
Клопочуться горобчики.
Приліз дідок,
Зліз на горбок -
У хаті буть не хочеться.
Тепляк дмухнув,
Крилом махнув,
По бороді лоскочеться.
Все ожило,
Все розцвіло,
І рій дітей привітненьких
На той горбок
Несе вінок
З фіалочок блакитних.
Бринить дідок,
Як той мачок
Крапчасти і повнесенький;
Кричать, гудуть,
Далеко чуть
Таночок голоснесенький:
"Весну шануй,
Не спи, воркуй,
Наш голуб зозулястий!
Не в'янь, рости,
Красуйся ти,
Королику квітчастенький!"
"Цвірінь!Цвірінь!
Журбу покинь!" -
Підспівують горобчики;
І я зрадів,
Помолодів,
Як ті дівчата й хлопчики.
Л. Глібов

ДЕ ПОДІЛАСЯ ВЕСНА?
Диво дивне, дивина —
Де поділася весна?
Ми гуртом її шукали
І до сонечка гукали:
«Подивись-но з висоти,
Де нам весноньку знайти?»
Каже сонце: «Ось вона!
Спить у пролісках весна.
По снігах вона блукала,
От у лісі й задрімала.
А тепер я залюбки
До весни зроблю стежки!»
Враз з'явилися струмочки,
Задзвеніли як дзвіночки
По долинах, по ярах
І весні вказали шлях.
Л. Цілик

ВЕСНЯНІ КВІТИ
Хмара дощиком скотилась,
Землю стала напувать,
І малятам захотілось
В полі квітів назбирать.
Сміючись, веселі діти
Свій таночок завели,
Запашні яскраві квіти
У віночки заплели.
Ой ти, веснонько чудова,
Бавить сонце небокрай.
Пісню слухає діброва
І чарує зелен-гай.
О.Роговенко

ЧАРІВНА ПОРА
Чуєш? Жебонять струмки!
Чуєш? Цвірінчать пташки!
Глянь! Бруньки он на гіллі..
В синім небі — журавлі...
Перші проліски цвітуть,
Перші джмеликі гудуть
Це прекрасна й чарівна
В гості йде до нас весна!
Скоро прилетять в гаї
Голосисті солов'ї,
Будуть радо щебетать,
Будуть весноньку вітать.
Т. Корольова

ПІСНЯ ПРО ВЕСНУ
Крап-крап-крап! —дрібні краплинки
Дзвінко падають з дахів.
Крап-крап-крап! — скляні перлинки
Нам дарують ніжний спів:
«Це весна, весна, весна.
Радість всім несе вона!
Ніжна, добра, чарівна,
Свято нам несе весна!»
Я почула спів краплинок —
Мелодійний передзвін.
Я спитала у перлинок,
Що за свято прийде в дім?!
«Це весна, весна, весна.
Радість всім несе вона!
Ніжна, добра, чарівна,
Свято нам несе весна!»
Всім жінкам весна дарує
Свято квітів і тепла,
Радо всім вона готує
Море радості й добра.
Т. Корольова

ВЕСНА
Я дивлюся у віконце,
А мене лоскоче сонце:
«Мамо, глянь, іде сніжок,
Де мій теплий кожушок?»
«Так, мій любий, не буває,
Сніг у травні не літає,
То вишневий білий цвіт
Облітає тихо з віт.
Бачиш, сонце землю гріє,
Все довкола зеленіє.
Чуєш, пташечки співають
І веснянку викликають».
Ой який чудовий ранок!
Вийду з мамою на ґанок,
У струмочку біля хати
Буду човники пускати.
О. Роговенко

ВСЕ НАВКОЛО ЗЕЛЕНІЄ...
Все навколо зеленіє,
Річка ллється і шумить.
Тихо, тихо вітер віє
І з травою гомонить.
Як тут всидіти у хаті,
Коли все живе, цвіте,
Скрізь дзвенять пташки крилаті,
Сяє сонце золоте...
«Швидше, мамо, черевички!
Глянь, як весело в саду!
Ти не бійся — до кринички
Я і сам не підійду».
О. Олесь

ТАК ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЕСНА
Знов починається весна!...
Знов починаються дива...
То серед двору із-під снігу
Раптово визирне трава,
То раптом лагідні веснянки
Засіють щоки та носи,
Чи розщебечуться —
Ще зранку! —
Птахи на різні голоси!
А вчора...
Вчора...
Що й казати!
Всі веселилися
До сліз:
Славко —
Дражнило й задирака —
Наталці проліски приніс!...
І зовсім це не дивина:
Так починається весна!
А. Костецький

ВЕСНЯНІ ДЗВОНИ
Дзвенить на вулицях сріблінь,
Неначе дзвоники: тінь-тінь.
Спинись, прислухайся на мить,—
На річці крига аж дзвенить.
Бурульки краплями дзвенять
І мов проміння, мерехтять.
І дзвінко десь виводить птах,
І дзвонить вітер у гілках.
Весна-красна до нас іде
І за собою дзвін веде.
А березень спиняється
І з усіма вітається.
Біжать до нього діти
І просять ще дзвонити.
М. Сингаївський

КОНВАЛІЇ
Із зеленої сорочки,
Що зіткав весною гай,
Білі дивляться дзвіночки.
Як зовуть їх — угадай.
Це конвалії у гаї
На галявині цвітуть.
І ніде, ніде немає
Кращих квіточок, мабуть.
В них так пахощів багато,
Цвіту свіжого, роси.
Хай ростуть, не буду рвати, —
Шкода їхньої краси!
М. Познанська

ЖУРАВЛІ
Прилетіли журавлі,
Сіли в полі на ріллі,
То пасуться, то курличуть —
Мабуть, це Весну вже кличуть.
Ходять довгі журавлі,
Щось вишукують в землі,
Щось воркують, щось віщують,
Вже Весну, здається, чують.
А здаля вже крався лис...
Шиї витягли, знялись,
Закурликали з-під хмари
І злетіли на мочари.
У квітках летить Весна,
Журавлів шука й не зна,
Що вони їй вістунами
Відчиняють всюди брами.
Линуть в небі журавлі,
А курличуть до землі...
Линуть сірими ключами,
Відмикають білі брами.
О. Олесь

ВЕСНА
Ось іде весна ланами,
Перелогами, лісами.
Де не ступить — з-під землі
Лізуть паростки малі.
Як опустить вниз правицю —
Зеленіє скрізь травиця.
Як лівицю підведе —
Всюди листя молоде.
На берізку гляне зблизька —
У сережках вся берізка,
До верби підійде — ба! —
В білих котиках верба.
А як здійме руку вгору
До блакитного простору —
З кожним помахом руки
Линуть з вирію пташки.
Розквітають в луках квіти,
Зеленіють в лісі віти.
Все зелене, молоде...
За весною літо йде!
Н. Забіла

ВЕСНА
Чути перший гуркіт грому,
Лине ластівка додому.
Ручаї туркочуть сині,
Абрикос цвіте в долині.
Перша бджілка вилітає,
Красне сонце прославляє
Сонце тепле, як яєчко
У пташиному гніздечку.
Г. Вієру

ВЕСНА
Ще тиждень тому завірюха
Ночами синіми мела.
Хапав мороз дітей за вуха,
А зараз глянь — весна прийшла!
В річках тепло ламає кригу
Та підтопляє береги.
На пагорбах уже відлига
І все радіє навкруги!
Весна святкує перемогу —
Раніше сонечко встає!
Струмок знайшов собі дорогу
Цілющу воду всім дає!
Всю землю красно заквітчала
Природі стало не до сну!
Там, де нога її ступала, —
Вітали дівчину-весну!
О, весно, весно незбагненна!
Осанну все тобі співа!
Знаю точно, що для мене
Не закінчилися дива!
С. Гордієнко

ВЕСНА І МАМА
Березень. Подув ласкавий вітер.
Засиніли оченята квітів.
Котики муркочуть на вербичці,
І не спиться під снігами річці.

І ведмедик вже не хоче спати
Там, під снігом, у ведмежій хаті.
Він штовхає маму волохату:
— Вже весна, мамуню. Можна встати?

І малому проліску не спиться.
Поспішає пролісок родиться:
— Ой, матусю, кучугура тане.
Вже весна. Хутчіше проростаймо!

І листочку в брунечці обридло,
З бруньки ж нічогісінько не видно.
Він товчеться в бруньці і бурмоче,
Він на волю, непосида, хоче.

Знову закрутились каруселі.
Засурмили слончики веселі.
Розчихався коник кольоровий,
А Весна сказала: — Будь здоровий!

Якось я спитала у Весни:
— Ти чому приходиш, поясни?
І Весна мені сказала прямо:
— Поспішаю я на Свято Мами!

Поспішають квіти проростати,
Поспішають журавлі вертати,
Поспішає сонечко теплішать,
Поспішають діти розумнішать.

В Африці далекій, пам'ятаю,
Говорив мені Премудрий Слон,
Що якби на світі мам не стало,
То й Весни на світі б не було!

Ще сказав: — Ви помічали, може, —
Кожна Мама із Весною схожа? —
І відкрив мені він таємницю,
Що Весна із Мамою — сестриці...
І. Жиленко

zhivchik.ua/articles/view/name/virshi-pro-vesny

Attachment: 7517856.jpg(92.0 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Пт, 10/02/12, 21:06 | Message # 6
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
ВЕСНА

Птицы с юга прилетают,
И цветы все расцветают.
Солнышко сияет ярко,
В шубке стало очень жарко.

Снова травка зеленеет,
Снова солнышко нас греет.
Мы давай гулять, смеяться,
И в лучах весны купаться.

У весеннего окошка
Тихо дремлет моя кошка.
Я будить ее не буду,
Молока налью ей в блюдо.

***

СТИХ О ВЕСЕННИХ МЕСЯЦАХ

Март, апрель и май -
Любой ты выбирай.
Три месяца весны -
Все солнышком полны.

*****
ПРИШЛА ВЕСНА

Уж сосульки быстро тают,
И ручьи все убегают.
На деревьях снова почки,
А на клумбе вновь цветочки.

С мамой мы пойдем во двор,
Снег лежал там до сих пор.
А теперь ручьи бегут,
За собой весну зовут.

*****
ВЕСЕННИЙ СТИХ

Солнце травке улыбнулось,
И природа вся проснулась.
С юга птицы прилетели,
И звенят везде капели.

По ручьям хожу в сапожках,
Холодно еще немножко.
Дни становятся длиннее,
И гулять мне веселее.

*****
ВЕСЕННИЙ стих

Капитошка
За окошком
Скачет в лужицах двора.
И с ручьями,
И с мячами
Вся резвится детвора.

Улыбнувшись,
Потянувшись,
Выхожу во двор гулять.
И со всеми
На веселье
Буду бегать и скакать.

*****

ВЕСЕННИЕ ЦВЕТЫ

Вот подснежник
Очень нежный
К солнцу тянется сквозь снег.

Лучик теплый
Мимолетный
Обогреет птичек всех.

И листочки,
И цветочки
Много красок принесут.

На полянке
У Марьянки
Все тюльпаны расцветут.

*****
ВМЕСТЕ С ВЕСНОЙ

Птички утром разбудили,
И пропели: «В сад пора!»
От весенних птичьих трелей
Вся проснулась детвора.

По дорожке побежали
Детки вместе в детский сад.
В солнышке весну узнали -
Каждый встретить ее рад!

*****

ВЕСНА

Перевернули календарь -
Весна! Вот март, апрель и май!
Пригрело солнышко сильней,
И стали дни теперь длинней.

Ручьи бегут по всем дворам,
И птички вдруг запели нам.
Черемуха цветет опять,
Ах, как же хочется гулять!

*****
ВЕСЕННИЙ ЛУЧИК

Подмигнул мне лучик солнца,
Отражаясь от оконца.
Я его перехитрю -
В зеркальце переманю.

Будем вместе мы играть,
Солнце в комнату впускать.
С ним живется веселее,
С ним уютней и теплее.

*****

ТЮЛЬПАН

Во дворе расцвел тюльпан,
Его в обиду я не дам:
Сорвать не дам здесь никому,
Сломать не дам его я псу.

Весной он этой отцветет,
А через год опять взойдет.
Я любоваться буду им,
Друзьям всем расскажу своим.

*****
На кустарнике из почки
Показался вдруг листочек.
Вслед деревья повторили,
Все листочки распустили.

А потом уже цветочки
Вдруг украсили листочки.
Лета подождем немножко -
Фрукты соберем в лукошко.

*****
ЛЮБЛЮ ВЕСНУ

По поляне, по поляне
С мамой, папой мы гуляли.
Все весенние цветочки
С мамой мы сплели в веночек.

С папой в травке повалялись,
Вместе мы покувыркались.
Я весну люблю за это!
А еще за нею - лето!

****

Дождики весенние
Солнышко умыли.
Наше настроение
Тоже освежили.

Пусть гроза весенняя
Громкою бывает.
Но за нею солнышко -
Это каждый знает.

*****

Одуванчики одни
В клумбе нашего двора.
Словно солнышко они -
Их так любит детвора.

roditeli.ua/deti/development_poetry/spring

Attachment: 0756397.jpg(122.8 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 

загрузка...

virchi    Date: Пт, 10/02/12, 21:10 | Message # 7
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
Евгений Баратынский

Весна, весна! Как воздух чист!
Как ясен небосклон!
Своей лазурию живой
Слепит мне очи он.
Весна, весна! Как высоко,
На крыльях ветерка,
Ласкаясь к солнечным лучам,
Летают облака!
Шумят ручьи! Блестят ручьи!
Взревев, река несет
На торжествующем хребте
Поднятый ею лед!
Еще древа обнажены,
Но в роще ветхий лист,
Как прежде под моей ногой
И шумен, и душист.
Под солнце самое взвился
И в яркой вышине
Незримый жавронок поет
Заздравный гимн весне.
Что с нею? Что с моей душой?
С ручьем она ручей
И с птичкой птичка!
С ним журчит,
Летает в небе с ней!

***

Александр Пушкин

Еще дуют холодные ветры
И наносят утренни морозы,
Только что на проталинах весенних
Показались ранние цветочки,
Как из чудного царства воскового,
Из душистой келейки медовой
Вылетала первая пчелка,
Полетела по ранним цветочкам
О красной весне поразведать,
Скоро ль будет гостья дорогая,
Скоро ль луга позеленеют,
Скоро ль у кудрявой у березы
Распустятся клейкие листочки,
Зацветет черемуха душиста.

***

Сергей Городецкий

Здравствуй, весенняя первая травка!
Как распустилась? Ты рада теплу?
Знаю, y вас там веселье и давка,
Дружно работают в каждом yглy.
Высyнyть листик иль синий цветочек
Каждый спешит молодой корешок
Раньше, чем ива из ласковых почек
Первый покажет зеленый листок.

***

Аполлон Майков

Уходи, Зима седая!
Уж красавицы Весны
Колесница золотая
Мчится с горней вышины!
Старой спорить ли, тщедушной,
С ней - царицею цветов,
С целой армией воздушной
Благовонных ветерков!
А что шума, что гуденья,
Теплых ливней и лучей,
И чиликанья, и пенья!..
Уходи себе скорей!
У нее не лук, не стрелы,
Улыбнулась лишь - и ты,
Подобрав свой саван белый,
Поползла в овраг, в кусты!..
Да найдут и по оврагам!
Вон - уж пчел рои шумят,
И летит победным флагом
Пестрых бабочек отряд!

***

Аполлон Майков

ВЕСНА

Голубенький, чистый
Подснежник-цветок!
А подле сквозистый,
Последний снежок...

Последние слезы
О горе былом
И первые грезы
О счастье ином.

***

Юнна Мориц

ВЕСНА

Динь! Дон!
Динь! Дон!
Это что за нежный звон?
Это пролесок-подснежник
Улыбается сквозь сон!

Это чей пушистый луч
Так щекочет из-за туч,
Заставляя малышей
Улыбаться до ушей?

Это чья же теплота,
Чья такая доброта
Заставляет улыбаться
Зайца, кyрицy, кота?
И по какому поводу?
Идёт Весна
По городу!

И y пyделя- yлыбка!
И в аквариyме рыбка
Улыбнyлась из водицы
Улыбающейся птице!

Вот и полyчается,
Что не помещается
На одной странице
Улыбка необъятная, -
До чего приятная!
Вот такой длины,
Вот такой ширины!
А по какомy поводy?
Идёт Весна
По городy!

Весна Мартовна Подснежникова,
Весна Апрелевна Скворешникова
Весна Маевна Черешникова!

***

Михаил Пляцковский

Деньки стоят погожие,
На праздники похожие,
А в небе - солнце теплое,
Веселое и доброе.
Все реки разливаются,
Все почки раскрываются,
Ушла зима со стужами,
Сугробы стали лужами.
Покинув страны южные,
Вернулись птицы дружные.
На каждой ветке скворушки
Сидят и чистят перышки.
Пришла пора весенняя,
Пришла пора цветения.
И, значит, настроение
У всех людей - весеннее!

***

Василий Жуковский

ПРИХОД ВЕСНЫ

Зелень нивы, рощи лепет,
В небе жаворонка трепет,
Теплый дождь, сверканье вод,-
Вас назвавши, что прибавить?
Чем иным тебя прославить,
Жизнь души, весны приход?


***

Иван Бунин

ПОСЛЕ ПОЛОВОДЬЯ

Прошли дожди, апрель теплеет,
Всю ночь - туман, а поутру
Весенний воздух точно млеет
И мягкой дымкою синеет
В далёких просеках в бору.
И тихо дремлет бор зелёный,
И в серебре лесных озёр
Ещё стройней его колонны,
Ещё свежее сосен кроны
И нежных лиственниц узор!

Андрей Белый

ВЕСНА

Всё подсохло. И почки уж есть.
Зацветут скоро ландыши, кашки.
Вот плывут облачка, как барашки.
Громче, громче весенняя весть.

Я встревожен назойливым писком:
Подоткнувшись, ворчливая Фекла,
нависая над улицей с риском,
протирает оконные стекла.

Тут известку счищают ножом...
Тут стаканчики с ядом... Тут вата...
Грудь апрельским восторгом объята.
Ветер пылью крутит за окном.

Окна настежь — и крик, разговоры,
и цветочный качается стебель,
и выходят на двор полотеры
босиком выколачивать мебель.

Выполз кот и сидит у корытца,
умывается бархатной лапкой.

Вот мальчишка в рубашке из ситца,
пробежав, запустил в него бабкой.

В небе свет предвечерних огней.
Чувства снова, как прежде, огнисты.
Небеса всё синей и синей,
Облачка, как барашки, волнисты.

В синих далях блуждает мой взор.
Все земные стремленья так жалки...
Мужичонка в опорках на двор
с громом ввозит тяжелые балки.

***

Федор Тютчев

Зима недаром злится,
Прошла ее пора -
Весна в окно стучится
И гонит со двора.
И все засуетилось,
Все нудит Зиму вон -
И жаворонки в небе
Уж подняли трезвон.
Зима еще хлопочет
И на Весну ворчит.
Та ей в глаза хохочет
И пуще лишь шумит...
Взбесилась ведьма злая
И, снегу захватя,
Пустила, убегая,
В прекрасное дитя.
Весне и горя мало:
Умылася в снегу,
И лишь румяней стала,
Наперекор врагу.

***

Алексей Плещеев

Уж тает снег, бегут ручьи,
В окно повеяло весною...
Засвищут скоро соловьи,
И лес оденется листвою!
Чиста небесная лазурь,
Теплей и ярче солнце стало,
Пора метелей злых и бурь
Опять надолго миновала...

***

Алексей Плещеев

Травка зеленеет,
Солнышко блестит;
Ласточка с весною
В сени к нам летит.
С нею солнце краше
И весна милей...
Прощебечь с дороги
Нам привет скорей!
Дам тебе я зерен,
А ты песню спой,
Что из стран далеких
Принесла с собой...

***

Самуил Маршак

Апрель! Апрель!
На дворе звенит капель.
По полям бегут ручьи,
На дорогах лужи.
Скоро выйдут муравьи
После зимней стужи.
Пробирается медведь
Сквозь густой валежник.
Стали птицы песни петь
И расцвел подснежник.

***

Борис Заходер

ЛАСТОЧКА

Улетела Ласточка
За тридевять земель...
Возвращайся, Ласточка!
На дворе апрель.
Возвращайся, Ласточка!
Только не одна:
Пусть с тобою, Ласточка,
Прилетит Весна!

***

Сергей Есенин

ЧЕРЁМУХА

Черёмуха душистая
С весною расцвела
И ветки золотистые,
Что кудри, завила.
Кругом роса медвяная
Сползает по коре,
Под нею зелень пряная
Сияет в серебре.
А рядом, у проталинки,
В траве, между корней,
Бежит, струится маленький
Серебряный ручей.
Черёмуха душистая,
Развесившись, стоит,
А зелень золотистая
На солнышке горит.
Ручей волной гремучею
Все ветки обдает
И вкрадчиво под кручею
Ей песенки поет.

***

Аполлон Майков

Весна! выставляется первая рама -
И в комнату шум ворвался,
И благовест ближнего храма,
И говор народа, и стук колеса.

Мне в душу повеяло жизнью и волей:
Вон - даль голубая видна...
И хочется в поле, в широкое поле,
Где, шествуя, сыплет цветами весна!

***

Агния Барто

Весна идёт

Утром было солнечно
И совсем тепло.
Озеро широкое
по двору текло.

В полдень подморозило,
Вновь зима пришла,
Затянулось озеро
Корочкой стекла.

Расколол я тонкое
Звонкое стекло,
Озеро широкое
Снова потекло.

Говорят прохожие:
-Вот весна идёт!-
А это я работаю,
Разбиваю лёд.

***

Афанасий Фет

Это утро, радость эта,
Эта мощь и дня и света,
Этот синий свод,
Этот крик и вереницы,
Эти стаи, эти птицы,
Этот говор вод,

Эти ивы и березы,
Эти капли - эти слезы,
Этот пух - не лист,
Эти горы, эти долы,
Эти мошки, эти пчелы,
Этот зык и свист,

Эти зори без затменья,
Этот вздох ночной селенья,
Эта ночь без сна,
Эта мгла и жар постели,
Эта дробь и эти трели,
Это всё - весна.

stihi-rus.ru/deti/vesna.htm

Attachment: 5203704.jpg(61.1 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Пт, 10/02/12, 21:12 | Message # 8
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
Весна

- Що з весною настає?
- Сніг у полі розтає.
- А чому то так буває?
- Сонце його пригріває.
- Що ж синіє на землі?
- Ніжні проліски малі.
- А що пнеться з-під листа?
- То травичка вироста.
- А над полем що бринить?
- Любий жайворон дзвенить.
Катерина Перелісна

Вербові сережки

Біля яру, біля стежки
одягла верба сережки.
Головою хилитала,
потихесеньку питала:
- Де ота біленька хатка,
що гарнесенькі дівчатка?
Хай би вибігли до стежки,
подарую їм сережки.
Ліна Костенко

Веснянка

Ішла весна-красна
у синій хустинці.
Несла весна-красна
у скриньці гостинці.
Ягнятам – травицю,
гусятам – водицю,
каченятам – ряску,
а малятам – казку.
Тамара Коломієць

Весняні квіти

Весна-чарівниця,
неначе цариця,
наказ свій послала,
щоб краса встала,
і проліски, і травка,
й зелена муравка,
і кульбаба рясна,
і фіалочка ясна –
всі квіти весняні,
веселі, кохані,
з-під листя виходять,
голівки підводять
од сну зимового
до сонця ясного!
Олена Пчілка

angelyatko.com.ua/library.php?page=3&id=89

Attachment: 1051657.jpg(67.3 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 

загрузка...

virchi    Date: Пт, 10/02/12, 21:13 | Message # 9
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
Весна
В. Бондаренко

У березні, у березні
Верба цвіте на березі,
Осика від граків рясна,
Бо це весна, весна, весна!

І сонця тепле колесо
Зігріло ніжний пролісок,
І дзюркотять потічки
До голубої річки.
Веснянка
О. Олесь

А вже красне сонечко
Припекло, припекло,
Ясне-щире золото
Розлило, розлило.
На вулиці струмені
Воркотять, воркотять,
Журавлі курликають
Та летять, та летять.
Засиніли проліски
У ліску, у ліску,
Швидко буде земленька
У вінку, у вінку.
Ой, сонечко-батечку,
Догоди, догоди!
А ти, земле-матінко,
Уроди, уроди!
Весна
Д. Павличко

До мого вікна
Підійшла весна,
Розтопилася на шибці
Квітка льодяна.

Крізь прозоре скло
Сонечко зайшло
І поклало теплу руку
На моє чоло.

Видалось мені,
Що лежу я в сні,
Що співає мені мати
Золоті пісні,

Що мене торка
Ніжна і легка,
Наче те весняне сонце,
Мамина рука.
Весняні струмочки
Г. Демченко

Цілу зиму спали,
На тепло чекали,
А тепер прокинулись,
Зразу бігти кинулись,
Дзвінко заспівали:

- Ми струмочки весняні,

Ми струмочки голосні,
Спішимо до річеньки,
Нашої сестриченьки.
Навесні
І. Франко

Надійшла весна прекрасна
Многоцвітна, тепла, ясна,
Ніби дівчина в вінку.
Ожили луги, діброви,
Повно гомону, розмови
І пісень в чагарнику.
Сидить весна на гілочці
Г. Могильницька

Сидить весна на гілочці
Та й гойдається.
Хто не йде стежинкою
Зупиняється:
- Подивіться, людоньки,
На галузочці
Гойдається Веснонька
В синій блузочці.
Веснянки
Т. Коломієць

Ішла весна красна
У синій хустинці.
Несла весна красна
У скрині гостинці.

Ягнятам – травицю,
Гусятам – водицю,
Каченятам – ряску,
А малятам – ласку.
Березень
Наталя Забіла

Тут надходить третій місяць,
Той, що Березнем зовуть.
Ще з-під стріх бурульки висять
І поволі розтають.

Восьме березня, звичайно,
Пам’ятає кожен сам:
Встаньмо вранці й привітаймо
Всіх жінок і наших мам.

Ось весна вже зовсім близько.
З гір біжить, шумить потік.
Нам в гаю дає берізка
Свій живущий, свіжий сік.
Квітень
Наталя Забіла

Весно, весно! Перші квіти
Розцвітають на землі.
Сині проліски привітно
Зводять вінчики малі.

І хоч, може буде влітку
Більше квітів запашних,
Та для нас найперша квітка
Наймиліша від усіх.

Завжди ми її помітим,
З лісу в дім принесемо.
І тому цей місяць Квітнем
По заслузі ми звемо.
Травень
Наталя Забіла

Ось і Травень, ясний Травень
Праздниково землю вбрав
В одяг свіжий та яскравий
Із рясних зелених трав.

Перше травня славим здавна –
Свято праці і весни,
А за ним – Дев’яте травня,
Перемоги день ясний.

В кожнім селищі та місті
Стоголосий спів луна.
В травах, квітах, свіжім листі
Переможно йде весна.
Весняна пісенька
О. Пчілка

Весна-чарівниця,
Неначе цариця,
Наказ свій послала,
Щоб краса вставала

І проліски, й травка,
Й зелена муравка,
І кульбаба рясна,
І фіалка ясна –

Всі квіти весняні,
Веселі, кохані
З-під листя виходять.
Голівки підводять
Од сну зимового
До сонця ясного!

Ті квіти дрібненькі,
Мов діти маленькі.
Розбіглися в гаї,
Я їх позбираю
В пучечок до купки –
Для мами-голубки.
Дід Мороз і Весна
П. Воронько

Дуже хвастав Дід Мороз:

- Я страшніший бур і гроз,

Вже кого полоскочу –
Не до сміху, до плачу.
Я нікого не боюсь,
Всім дошкулити берусь!
Тут з’явилася Весна,
Уклонилася вона
І сказала: «А мене?»
Дід у ліс як дремене
І кричить з кущів: «Ой, Весно!
Зовсім це уже не чесно!
Ти мені, красуне мила,
Сиву бороду спалила».
А Весна стоїть, сміється:
- Хай Мороз не задається!
Веснянка
В. Ладижинець

Таравонько-травонько,
Зеленись,
Золотому сонечку
Поклонись,
Щоб розквітла яблунька
На горі,
Щоб гулялось весело
Дітворі.
А ми того сонечка
Промінці
Упіймаймо решетом
У руці.
Заплетемо в коси їх,
Мов стрічки.
Хорошії ж матимемо
Кіснички.
Зеленись же, травонько,
Зеленись,
Золотому сонечку
Поклонись.
Останній сніг
В. Кочевський

Під розлогим дубом
Нам на втіху
Заховавсь від сонця
Клаптик снігу.

Як зима тікала,
Лісом бігла,
Загубилась в неї
Хустка біла.

І на білосніжній тій хустині
Пролісок розплющив очі сині.
Жук
М. Демидов

Жук літає: «Жу-жу-жу!
Всіх сьогодні розбуджу.
Прокидайтеся від сну –
Зустрічать ідем весну!»

А травиця шепче: «Шу-у!
Я рости спішу, спішу…»
Віти листям шелестять:

-Сонце раді ми вітать!

Все прокинулось давно,
Тільки дощику ждемо,
Хай умиє нам листки
І розчеше пелюстки!
Котики вербові
А. Камінчук

Сонце по діброві
Ходить, як лисичка.
Котики вербові
Жмурять жовті вічка.

Вже не хочуть спати,
Хоч і трішки сонні,
Гріють лапенята
На яснім осонні.
Дві бурульки
В. Паронова

Дві бурульки, дві сестрички
Учепилися за дах.
Довгоносі льодянички
Весну стрінули в сльозах.

Сонце лагідне, гаряче
Їх цілує у носи,
А вони ще гірше плачуть,
Від пекучої краси.

Сонце шепче: «Не чіпляйтесь
За старий іржавий дах!
Із водою розливайтесь
Та співайте у струмках».
Вербові котики
Н. Забіла

На вербі, на пагіллі
Білі-білі котики
Доторкнуться лагідно
Лоскотливим дотиком,
Доторкнуться котики
Білі, невеличкі,
До руки, до ротика,
До моєї щічки.

Відламаю гілочку,
Гілочку-вербичку,
Та поставлю в пляшечку,
В пляшечку, в водичку.
Щоб листочки-стрілочки
Стали розвиваться
На вербовій гілочці
У моїй кімнатці.
Березень як зайчик
А. Камінчук

Вітерець легенький
Тихо повіва.
Під сніжком м’якеньким
Дихає трава.

Вже синиччин тенькіт
Чути звіддаля,
Пролісок синенький
Вічка розтуля.

Дощик-накрапайчик
Рясно припуска.
Березень, як зайчик,
Вибіг із ліска.
Бурулька
Н. Завальська

Чому бурулька сльози ллє
І спокою нам не дає
Бо хоче бути… брунькою –
А зовсім не бурулькою.
Щоб не текти струмочком
А прорости листочком.
Капель
В. Паронова

Плаче на даху сніжок:
Розтопився кожушок.

- З вами я не встиг награтись,

Час настав, пора прощатись.

Сонце світить і пече –
Білий сніг слізьми тече.
І на сонечку сльозинки
Заспівали пісню дзвінко.

Кап-кап-кап – капель дзвенить,
За віконцем дріботить,
Стихне, сили набирає,
Знову пісню починає.
А ми шпаківні будували…
Г. Бойко

А ми шпаківні будували..
Як розпускалися садки,
До нас весною завітали
Веселі наші співаки.

І ціле літо, ціле літо
Вони співали нам пісні.
Повиростали їхні діти,
Такі ж співучо голосні.
Верба
Катерина Перелісна

Тане сніг,
Течуть струмки,
Ожива травичка,
І до сонця гілочки
Простяга вербичка.
І м’якенькі, як пушок,
Ніжні і шовкові
Ніжно дивляться з гілок
Котики вербові.
Весна, весна!
Б. Лепкий

Весна, весна!
Листям зелена,
Квітками рясна,
Усміхнена, весела, голосна.
Про Альошу і калошу
Грицько Бойко

Бабуся шукає:

- А де це ж калоша? –

Калошу, мов човник,
Пускає Альоша.

Альоша гукає:

- Бабусю, весна!

Віддайте і другу –
На що вам одна?

pravda.rv.ua/children/childs-ukrainian-verses-about-spring.php

Attachment: 5778215.jpg(159.9 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Пт, 10/02/12, 21:15 | Message # 10
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
Навесні.
І.Франко

Надійшла весна прекрасна,
Многоцвітна, тепла, ясна,
Ніби дівчинка в вінку.

Ожили луги, діброви,
повно гомону, розмови
І пісень в чагарнику.

Квітень.
Наталя Забіла

Весно, весно! Перші квіти
Розцвітають на землі.
Сині проліски привітно
Зводять вінчики малі.

І хоч, може буде влітку
Більше квітів запашних,
Та для нас найперша квітка
Наймиліша від усіх.

Завжди ми її помітим,
З лісу в дім принесемо.
І тому цей місяць Квітнем
По заслузі ми звемо.
Весна. Дмитро Павличко

До мого вікна
Підійшла весна,
Розтопилася на шибці
Квітка льодяна.

Крізь прозоре скло
Сонечко зайшло
І поклало теплу руку
На моє чоло.

Видалось мені,
Що лежу я в сні,
Що співає мені мати
Золоті пісні,

Що мене торка
Ніжна і легка,
Наче те весняне сонце,
Мамина рука.

Весна.
Наталя Забіла

Ось іде весна ланами,
Перелогами, лісами.
Де не ступить - з-під землі
Лізуть паростки малі.

Як опустить вниз правицю -
Зеленіє скрізь травиця.
Як лівицю підведе -
Всюди листя молоде.

На берізку гляне зблизька -
У сережках вся берізка,
До верби підійде - ба! -
В білих котиках верба.

А як здійме руку вгору
До блакитного простору -
З кожним помахом руки
Линуть з вирію пташки.

Розквітають в луках квіти,
Зеленіють в лісі віти.
Все зелене, молоде...
За весною літо йде!

Лелеки вернулись.
Людмила Яцура

Виглянуло сонечко,
Щиро посміхнулось,
Весна заспівала,
Лелеки вернулись
До рідного дому,
До гніздечка свого.
Де ж холодну зиму
Мандрували довго?
В теплім краї, аж за морем, –
Мовили лелеки,
Але жити нам найкраще,
Де верби й смереки.
Тут веселка радо грає,
Зорі з неба світять,
Тут міцніють, підростають
Лелечата-діти.

ditky.at.ua/publ/virshi/pori_roku/virshi_pro_vesnu/9-1-0-37

Attachment: 9041912.jpg(35.4 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Пт, 10/02/12, 21:24 | Message # 11
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
ІГОР ПАВЛЮК

ВЕСНА

Весна. Гриміло. Осипався цвіт.
Стара ріка темніла, мов солом’яна.
Ніщо вже не збиралось у політ
І не була ніяка доля зломана.

Лиш кров текла із Сонця золота
Й лягала спати, піснею здивована.
А хтось шукав коханої уста,
Яка була зорею зачарована.

І сонна, мов артерія, ріка
Іще кудись несла тривожні хмарища.
У самоті хрестилася рука.
Душа ж хотіла вірити у чари ще.

Біліло аж боліло вишнякам.
Росли церкви хрестаті, аж барвінкові.
Темніла, мов солом’яна, ріка.
І верби продавалися на ринкові.

Старенькі рани скоро зажили.
І теплий час потік…
Його не шкода нам.

А журавлине у душі “курли” –
То власну старість згадує природа.

http://virchi.narod.ru/poeziya2/pavluk.htm#vesna

ВЕСНА

Весна. Гриміло. Осипався цвіт.
Стара ріка темніла, мов солом’яна.
Ніщо вже не збиралось у політ
І не була ніяка доля зломана.

Лиш кров текла із Сонця золота
Й лягала спати, піснею здивована.
А хтось шукав коханої уста,
Яка була зорею зачарована.

І сонна, мов артерія, ріка
Іще кудись несла тривожні хмарища.
У самоті хрестилася рука.
Душа ж хотіла вірити у чари ще.

Біліло аж боліло вишнякам.
Росли церкви хрестаті, аж барвінкові.
Темніла, мов солом’яна, ріка.
І верби продавалися на ринкові.

Старенькі рани скоро зажили.
І теплий час потік…
Його не шкода нам.

А журавлине у душі “курли” –
То власну старість згадує природа.

Весна – як революція мені.
Зима пішла у землю, мов кровина.
Немов стріла на вороній струні,
Дніпро лежить і нитка журавлина.

Цей світ вишневий кольору луски –
Мов сон коріння, що літати вчиться.
Як у червонім молоці вінки,
Відбилися в сльозі іконні лиця.

Тим часом світ – то смерті біла тінь.
Нема нічого.
Я не жив.
Здалося.
Весна не любить вина золоті.
Весна не хоче те, щовідбулося.

Хоча вінчальне плаття теж сумне…
І тягне дощ на сон глибокосердний.
Сезон громів.
Небесне і земне
Зійшлось в мені
І пам’ять генів сердить.

Лиш синій бинт падучої зорі
Прикриє рану різано-душевну –
Мов напис на березовій корі
Залишений прибульцями, напевно.

То ж Всесвіт мені яблуками пах.
Нелюдське щастя стукало у шиби.
Отак-от все й замерзне у віках –
І наше все і вже й не наше ніби:
Блискучі нерви рейок, суєта…
Зелений сніг, божки вертепно-хатні…

І сорочина біла на свята…
І дві зорі –
Такі,
Немов останні.

І знов весна.
І знову все так само...
Високовольтні струни, гул мостів...
Печаль глибока, як могила мами,
І тихий сон – мов голос у воді.

Твоїм волоссям даль моя прошита.
Тече по шаблі вітер золотий.
І чайки крик, і океан, і жито...
Лиш я і ти...

Громи підземні і небесна тиша.
Лиш чути райських яблунь передзвін,
Які колись, ліричні ми, залишили
У час цвітінь.

Й полин цвіте, немов зоря поетова.
У небі Місяць – хліб на рушнику...

А знов весна...
Цілуємось в наметові.
Слова, як рибу, кутаєм в ріку.

І ждем плодів... і спокоту, і спокою...
Весна ж, як грішна молодість, мине.

І ми підемо білою дорогою...
І там заснем...

ВЕСНЯНЕ

Тісно.
Чорна, як мармур, ніч.
Не тісно лише в польоті.
Стогнуть жінки і кричать півні.
Кіт, мов білий глечик, на плоті.

Весна, як повстання, прийшла сюди.
Заплескали крила ангелів п’яних.
Мов куля крізь душу, крапля святої води
До самих себе кличе тумани.

Гнізда сумні. Журавлиний крик.
Самі журавлі золоті, як листя.
Святе і просте щось, до чого звик
За років тридцять чи, може, триста.

Зірки падучої шрам золотий,
Невидимі нерви вітру.
Кам’янобаба Мавка, Лукаш худий,
На все готовий за ту ж „півлітру”.

Пузата провінція.
Пихатий центр.
Сліпий скрипалик на перехресті
Пісню продасть за хліба цент.
Курва стоїть.
До болю себе запестить.

Яблуні юні ось-ось зацвітуть.
Розцвітати важче, ніж засинати.
Весна.
Підіймається навіть ртуть.
Тісно навіть літати.
5 квіт. 05.

http://virchi.narod.ru/poeziya2/pavluk.htm

Attachment: 5900657.jpg(106.0 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Пт, 10/02/12, 21:25 | Message # 12
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
Весна-ворожка

Мені б оце радіти
До кришталевих сліз.
Бо ти заворожити
Зуміла всенький світ:

Заворожила поле,
В садочках — брунькоцвіт.
Весна - юнача доля,
І мрії сонцеліт.

А я спішу впірнути
В роботу, наче кріт.
1946 рік. с. Веселий Кут.

Леонід Кльосов

http://virchi.narod.ru/poeziya/klosov-veselka.htm#vesna-vorojka

Весна

Гукнув півник: „Ку-ку-рі-ку"!
Долом котиться весна.
Сяє сонечко велике,
Буде травка запашна.

Привітати із весною,
Йдуть онуки до бабусі.
А зима поза горою
Утекла в своїм кожусі.

Я також спішу малятам
Гарних віршів написати.
Привітати ВАС зі святом,
Щоб навчалися завзято.

Леонід Кльосов

http://virchi.narod.ru/poeziya/klosov-veselka.htm#vesna

Attachment: 4888037.jpg(49.4 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 

загрузка...
загрузка...

virchi    Date: Пт, 10/02/12, 21:26 | Message # 13
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
Василь Грінчак

ВЕСНА

Пахтить, ряхтить, весняно дише
На всю ширінь масна рілля.
Від бруньок тріскається тиша,
Кипить у зелені гілля.
Ляга зернина до зернини
В долоні теплої землі.
І протинають небо синє
Шнурочком чорним журавлі.

Вітрець теплінню тихо віє
Помимо вуликів, садка.
Бджола на сонці крила гріє,
Ось-ось – і зірветься з льотка.

http://virchi.narod.ru/poeziya/grinchak-prominnya.htm#vesna

ВЕСНА

Тане сніг. Чорніють полонини.
Небо наче синькою взялось.
Ручаї, зійшовшись на долині,
Цілий день змовляються про щось.

Непомітно, за якусь хвилину,
Посивіли котики в теплі,
Вилізли із бруньки на лозину
І на сонці гріються малі...

http://virchi.narod.ru/poeziya/grinchak-prominnya.htm#vesna-

Attachment: 8607241.jpg(150.5 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Пт, 10/02/12, 21:26 | Message # 14
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
Богдан Ігор-Антонич

ВЕСНА

Росте Антонич, і росте трава,
і зеленіють кучеряві вільхи.
Ой, нахилися, нахилися тільки,
почуєш найтайніші з всіх слова.

Дощем квітневим, весно, не тривож!
Хто стовк, мов дзбан скляний, блакитне
небо,
хто сипле листя - кусні скла на тебе?
У решето ловити хочеш дощ?
З всіх найдивніша мова гайова:
в рушницю ночі вклав хтось зорі-кулі,
на вільхах місяць розклюють зозулі,
росте Антонич, і росте трава.


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Пт, 10/02/12, 21:27 | Message # 15
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
ОЛЕНА БДЖІЛКА

ДВАДЦЯТЬ ВОСЬМА ВЕСНА

От вже весна підспівує грайливо,
І день народження приходить знов.
Я до життя вже ставлюсь бережливо,
Шаную вірність, доброту, любов.

Роки, мов бистрі коні промайнули,
От двадцять восьма вже прийшла весна,
Та як, скажіть, не згадувать минуле,
Чи як не думати про майбуття?

…Було в житті і радості і горя,
І зустрічала й провожала в дальню путь,
Та лиш любов завжди ходила поруч,
І лиш вона в житті моєму- суть.

І скільки ще на світі буду жити,
Я ту любов у серці пронесу,
І буду я діла благі чинити,
І буду знов чекать свою весну!!!
28.02.06

http://virchi.narod.ru/poeziya2/bdjilka.html#28

Оксана Лятуринська

За веснами приходять весни
в далекий вирій, в край чудесний,
нечутно в дивне небуття.
І журавлями, чорнопері,
летять, летять мої химери:
він відійшов без вороття.

Він впав у полі, яко воїн,
і в полчища у зарнім строї
його з рапірою й мечем
покликав Переможець Юрій.
А в мене — заметіль і бурі,
вогнем позначене лице.

http://virchi.narod.ru/poeziya/praga-lyatyrinska.htm#za-vesnamy

Attachment: 0133133.jpg(323.3 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


форум сайту Анумо знову віршувать! » Поезія - це завжди неповторність » Вірші за тематикою » Вірші про весну (вірші про весну, стихи о весне)
  • Сторінка 1 з 3
  • 1
  • 2
  • 3
  • »
Пошук:



 
             Украина онлайн
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz