Ти заплющиш на хвилинку очі...
Ти заплющиш на хвилинку очі, Що втомилися від цих паперів, І в голівоньку слова пророчі Будуть битися, як вітер в двері. В цих словах відчуєш всю турботу, Що з душі моєї так і рветься, І забудеш трішки про роботу, І погане все – воно минеться… Я вдихну волосся твого запах, І сповиє він мене дурманом, Ніби блискавки далекий спалах, Огортає голову туманом. Хай між нами відстані великі, Й ти не можеш рук моїх відчути… То хоча б слова – слова підтримки – Час важкий поможуть перебути… А тепер розплющ, кохана, очі, Посміхнися радісно й спокійно. Я з тобою – усі дні та ночі! І кохаю – гаряче та ніжно…
Додав: KASS (31.10.2012)
| Автор: © Любомир Малинка
Розміщено на сторінці : Малинка Любомир
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 3113 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): кохання
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 12
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.