Через тридцять довгих літ зібрався випуск школи. Дехто з них за ті роки отут не був ніколи. Хто сміється, хтось пліткує. Сіли їсти, пити. Іншим їсти не давай,- а дай наговоритись. - Хай про себе кожен скаже! - просить всіх Марія,- Може, все ж у вас збулась хоча б маленька мрія? Встав Петро, що "славу" мав нахаби й ловеласа: - В мене мрія, чесно скажу, все-таки збулася. Тато мій ремнем лякав: вчитись будеш,сину? Потім став за кожну "двійку" смикать за чуприну. Ох, який же був я злий тоді на свого тата. Кожен вечір тільки й мріяв ... зовсім лисим стати.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Усміхайтесь частіше!
