На землю ніченька спустилась, Між хмарок зорі мерехтять Мені дитинство знов наснилось, Не віриться, що роки так летять. Люблю я тиху нічну пору, Коли для мрій немає перепон Шалено спогади злітають вгору, Душа і серце грають в унісон. І місяць ллє своє сріблясте сяйво Крізь шибки, мов втішаючи мене Немов говорячи - не забуваймо, в житті безслідно нічого не мине!
Вірш мені сподобався своєю темою і поетичним настроєм, а от форма тохи підвела. Розмір (склади) вірша починається (9;8), а закінчується(11). Перевірте наголоси. Труд і терпіння дадуть свої плоди. Успіху!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
у Вас 
2
