На землю ніченька спустилась, Між хмарок зорі мерехтять Мені дитинство знов наснилось, Не віриться, що роки так летять. Люблю я тиху нічну пору, Коли для мрій немає перепон Шалено спогади злітають вгору, Душа і серце грають в унісон. І місяць ллє своє сріблясте сяйво Крізь шибки, мов втішаючи мене Немов говорячи - не забуваймо, в житті безслідно нічого не мине!
Вірш мені сподобався своєю темою і поетичним настроєм, а от форма тохи підвела. Розмір (склади) вірша починається (9;8), а закінчується(11). Перевірте наголоси. Труд і терпіння дадуть свої плоди. Успіху!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
2
