Мені немає що розповісти
Мені немає що розповісти. Цей день не мій, а ніч лише до рання. Стеблом думок зав'язано світи І нотний сміх моя межа остання. Я не шукаю сенсу написать. Крупинки слів розчинені в екрані. Маніжить осінь новизною платть І радість шиє хрестики на рані. Мій погляд був дарований дарма, Для Ваших хмар це непосильна ноша. Жовтневий дощ змиває цей дурман. А Ви нічий . Від Вас я ніц не прошу.
Додав: Rodzunochka (19.02.2013)
| Автор: © Вікторія Фещук
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.