Зізнань не треба
А мені твоїх зізнань не треба! Бо мені усе розкажуть очі, Про любов безкрайню , наче небо, Про бажання та про ніжність ночі! Нашепочуть мені твої губи, Ніби вітром доторкнувшись тіла, Як нам добре разом бути, любий, Як душі зі мною потепліло! Ще переконають твої руки, Мене теплим сонцем огорнувши, Що тепер скінчилися розлуки, Що навіки поряд наші душі! І тому не треба говорити, Бо без слів серця чудово чують Нашого кохання дивні миті Та як наше щастя нас цілує!
Додав: Ниагара (21.02.2013)
| Автор: © Козак Наталія
Розміщено на сторінці : Козак Наталія
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1514 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.