Земля чорна і неусміхнена Як твої очі сумуючі Як твоє волосся розкидане Вітер збирає в обійми Листя пізньої осени Як мої тремтячі подихи Як пульсуюча кров у серці Вистрілює болем та подивом Твоїх вуст напружених ніжністю За один дотик віддав би вірність Як волоцюга самотній Як пес безпритульний голодний Випрошуючи шматок надії Припаду до землі тихої Як до поцілунку тіні твоєї Як до рятунку від божевілля Без тями закоханого В твої очі сумуючі...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
1
