Земля чорна і неусміхнена Як твої очі сумуючі Як твоє волосся розкидане Вітер збирає в обійми Листя пізньої осени Як мої тремтячі подихи Як пульсуюча кров у серці Вистрілює болем та подивом Твоїх вуст напружених ніжністю За один дотик віддав би вірність Як волоцюга самотній Як пес безпритульний голодний Випрошуючи шматок надії Припаду до землі тихої Як до поцілунку тіні твоєї Як до рятунку від божевілля Без тями закоханого В твої очі сумуючі...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
1
