Люби мене, мій стан такий знайомий
І розчиняйся у моїх
очах,
Люби мене наперекір
усьому,
До мене прилітай,
як вільний птах.
Цілуй мене та всі
мої порізи,
Накрий вночі, й
спокійно я засну,
Відкрий у серце аж
до скону візу
І принеси в руках
мені весну.
Зігрій мене, й
ніколи не замерзну,
Знайди мене, коли
розтане сніг,
Кохання наше заново
воскресне,
Щоб я до тебе
назавжди прибіг.
Приший мене до себе
доленосно,
Зціли мене й ніколи
не зламай,
Симфонія
весняно-стоголоса
Відкриє нам земний
маленький рай.
Звари мені п’янкий напій
любові,
Я не піду, не
випивши до дна,
Та вишивай веселки
кольорові,
Не пожалій
щасливого рядна.
Тоді життя не стане
нам тюрмою,
Щасливих оминає
суєта,
Люби мене і будь
завжди зі мною,
Допоки нам
відведено літа.
|