***** Бачу річеньку вузеньку - В'ється поміж круч. Де знайти, моє серденько, Серця твого ключ? Поворот у верболози, У густий туман, Де так часто ллються сльози Гарних юнок-панн... За розлогою вербою - Із дубочка міст, У розмові із тобою Проявити б хист. Захитався під ногами, Скрипнув перелаз, Наче іскри поміж нами - Відгоміння фраз. - Обережно, мила Любко, Ніжки не змочи, Як би втратив тя', голубко - Серце б розтрощив. Повезло, вузенька річка, То - не океан, Райське світло твого личка Розганя туман... Не пішли - немов летіли Поміж береги, І торкались наші крила, Сповнені жаги, І серця в любовнім герці Відбивали такт, Відчиняючи всі дверці В сад солодких зваб, І вустами безупину, Гасячи порив, Шепотів - "Моя єдина, Музо моїх рим"...
Так у дивному екстазі В ніч влетіли ми. Відтепер - навіки разом, Сплетені крильми!
Усім Вам, мої милі анумочки, сердечно дякую за Ваші щирі слова на адресу мого віршика! На жаль, через якісь технічні проблеми не можу усім відповісти персонально...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
