Такий яскравий, сонячний вродився день, Стрічають горобці цвіріньканням щасливим. Ледь чутний тихий шепіт яблунь і вишЕнь, Бо вітер був напрочуд сонним чи лінивим.
Хмарки ще досипляли, додивлялись сни, Такою голубінню небо здивувало. А мокрі трави від ранкової роси Підошви босих ніг так ніжно лоскотали.
Яка ж то неймовірна всюди благодать... А тиша, ніби-то кришталь, дзвінка, і чиста. Це справжнє щастя знову ранок зустрічать В ту мить, коли ось-ось проснеться рідне місто.
І де ще шукати рай! Просто сифонить вірш теплом, добром, щастям!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші
у Вас 
0
