По дорозі життя далекій
Повертають домів лелеки,
Заквітують сріблясті роси
На духмяні впадуть покоси.
Повернуться лелеки знову
Де зелена шумить діброва,
Де всміхнеться у пишних травах
Сходу сонця палка заграва.
В обрій стелиться шлях зворотний,
Криком зійде луна з безодні,
Присмерк спинить перед очима
Пам`ять літ, що жене провина.
Знову віриться у минуле,
Що повернеться все як було,
Що віднайдеться заповітне,
Що, можливо, ще буде світло.
Шлях знайомий несе за обрій,
Там залишився світлий образ,
Що тримав в небесах холодних,
Повертав із країв заводних.
|
у Вас 
0
