ВІРШ" СВІТЛИНА"

Старенька світлина післявоєнних років

На ній мої батьки щасливі й молоді

Як жаль- не повернути далекі тії роки,

Коли вони були ще молоді й живі.

Ласкава мама і щедрий тато,

Мої рідненькі,люди дорогі

Зробили Ви для мене так багато-

Ви протоптали стежечку мені.

Щоб я ішла по ній без перешкод,

Щоб досягла чогось в своїм житті

І щоб не знала горя і тривог,

Щоб сонце посміхалося мені.

Якби могли-дістали б зірку з неба,

Усе,що мали,все Ви віддали

Та тільки прикро\ та мабуть вже так треба\

Що дуже рано від мене Ви пішли.

Пішли,лишивши навіки сиротою,

Так сумно і не затишно без Вас

І хата наша стала враз пустою

Пройшли роки,прийшов розлуки час.

Та я все виглядаю Вас,чекаю,

Що прийдете до мене,хоч у сні

Та Вас усе немає і немає

Так гірко і не радісно мені.

Мої батьки=Ви найрідніші люди

Простіть,що не змогла Вас врятувать

Пройдуть роки,та я завждИ і всюди

Про Вас я зАвжди буду пам'ятать!

І поки я живу на цьому світі

У мене в серці житимете Ви,

Ви будете зі мною в кожній миті

Я ВАс люблю!!! І хай летять роки...