ДОВГО ЗГАДУВАЛИ ( гумореска )

Серед ночі муж приплентав.

П’яний, але радий.

Рідна жінка вже стрічає.

Звісно, при параді:

- Де ти шлявсь? Кажи, Миколо.

Певно, із дівками?

Ніч не сплю. Бо в нього зустріч

із випускниками.

Вся на нервах, п’ю пігулки,

ходжу ледве сонна.

Як ти міг лишити вдома

 свого телефона?

Коля ледь прийшов до тями:

- Вибач, що напився.

Але, бач, живий, здоровий.

Трохи запізнився.

Я тобі усе розкажу,

 що воно й до чого.

Просто ми сиділи разом,

згадували  довго.

Жінка в крики: - Що ти мелеш? –

 Й ну трясти Миколу. –

Цілу ніч у вас були там

спогади про школу?

Той на жінку глянув криво:

 - Ти чого нервова?

Я про спогади, здається,

 не казав ні слова.

Дуже згадували довго.

 Я не винуватий.

Ми адресу, де живу я,

 не могли згадати.