Втіха
За вікном співає пташка Моє серце плаче гірко Я упала... мені важко Світ для мене стане ліжком Снігом вкриюсь - простирадлом Вітер - колискова ніжна Потекли гарячі градом Сльози з Неба білосніжні Боже, Любий, де я? Звідки? Заберіть мене... Далеко... Обійміть мене,Ви ліки Тиша, спокій і лелеки Пам'ятаю, пам'ятаю Може я не звідси, Боже Захисти мене, вмираю Та померти я не зможу Пам'ятаю, пам'ятаю Ти... Лиш Ти, Тобі я вірна Поможи мені благаю Я на дні, прошу покірно...
Додав: Dianastopchack (21.12.2013)
| Автор: © Стопчак Діана
Розміщено на сторінці : Діана Стопчак
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1886 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині