ЗіркИ рясно-рясно розсипані На чорно-морозному небі, Дерева зимово розхристані, Їм затишку тільки і треба.
Над хатами дим стоїть стовпчиком, Мороз розмальовує вікна. Торкаючись шиб легким дотиком, Мереживо інеєм виткав.
Стежки пролягли між заметами, Поскрипують болісно клени. Ти балуєш взимку букетами Й на вікнах цвітуть цикломени.
З тобою так тепло і затишно І нам до зими ще далеко. Весни кольорами розкрашено Кохання й йому з нами легко.
|