Весна молода

У весняних калюжах блисне сонце,

І стовбури дерев іще стрункіші

У відображенні. Їм просинатись треба

Від сноведіння і глухої тиші.

Вхопивши в жмені молодої сили

Колише вітер ще студену воду.

Подужавши важкі стотонні брили-

До берегів жене кайдани льоду.

Весни чарівної пора квітчата....

Цілує сонце вже крихкі крижини.

На берег бавитися вийдуть потерчата

Зраділі гомону ключів пташиних.