Дорога на Майдан
Біжить на Майдан неупинно Дорога то вверх, то в уклін. Чекає матуся на сина І вірить: повернеться він. От-от і заграє так само В очах його радісних синь. "Стрічай же мене,- скаже,- мамо, Це я повернувся, твій син". Та лиш в сновидіннях оманних З'являється він із пітьми, Щоб знов на світанку від мами Піти у вогонь і дими. Чекає матуся на сина, Пролито вже сліз - океан... Стражденна моя Україно, Голгофа ти наша, Майдан.
Додав: sokil1801 (05.03.2014)
| Автор: © В'ячеслав Шинкар
Розміщено на сторінці : Шинкар В'ячеслав
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1848 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині