Вірю, що Україні бути. Нашу б віру тим, хто, живучи в Україні, з ненавистю готовий шматувати наш стяг, готовий убивати тих, хто співає наш гімн, готовий зубами вигризати звідусюди наш герб. Жити в країні, котру ти ненавидиш усім єством - це ж яку кару послав їм Господь. Мені жаль тих людей. Тому й вірю, що Україні бути, що їх, отих поглинутих ненавистю, на нашу радість, меншсть, меншість.
Добре, пані Наталіє! З-поміж інших виокремлю одне зауваження: правильно наголошувати "ненАвисть", а не "нЕнависть". Раджу допрацювати. Дякую за життєствердність вірша!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️