І знову кожен день
Я бачу все те саме
Коли людей вбивають
Коли їх зневажають
Не можу я терпіти усе це,
Усе, що робиться в країні...
В минулому вже ніби був майдан,
Та після себе "Небесну сотню"
він залишив.
Тому, що ми не ті, хто на колінах
проситиме пощади.
Ми ті, хто дасть вам відсіч раз - і назавжди!
Прошу я небеса, не хочу я війни
І смерті невинних людей.
Розумію, Міленочко, твої переживання і бажання, але цей твір віршем важко назвати, а, може, це теперішнє нове віяння вільного вірша?..., але комусь, бачу, сподобалось, що поставив оцінку.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Дякую, пані Катерино, за вірш. Погоджуюсь з кожним написаним словом. Не братИ і ніколи ними не були. І не сестри, на жаль. У мене в Краснодарс
Asedo1949: Дуже дякую за розуміння, п. Таміло, та і з Вашими словами не можна не погодитися, але так влаштований наш світ і лиш одному Богу відомо як правильно, і що кожен народ має
та
у Вас 
1
