«Яка ти ніжна і вродлива,-
Шепоче вітровій,-
Ти не спіши, лиш на хвилину,
Біля душі постій.
Я не наближусь ні на поступ,
Лиш серденьком торкну,
Зберу акорди веселкові,
Та й музику складу.
Її почуєш на світанні,
У волошковій млі.
Моя ти птаха полохлива,
Єдина на землі…»
ніжно-тихо і витримано. однак, дві рими: торкну-складу- навіть не ілюзорні. ..."зберу акорди веселкові і сонечком зиркну" - так, наче б то краще. як гадаєте?
Можливо і краще, але то вже буде Ваше. А це, хай коряве, а моє. Дякую за відгуки. Заходьте, подискутуємо.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
у Вас 
0
