Цей неподільний, єдиний час,
Суть вічності проста у всьому,
Себе в минулому згадай,
І знову повертай до дому.
Твій шлях страждання і чудес,
За ясним обрієм покута.
Торуй, лети хоч до небес,
Душа у ланцюги не скута.
Болить?- Терпи. Це все було,
Привидилося чи наснилось,
Як із долонь твоїх тепло,
Комусь на душу перелилось…
|