Ніч таємницю берегла,
І день ніяк не міг збагнути
Чому сумною я була,
Чому був ти печаллю скутий.
Чому бриніли не для нас
Пташині співи спозаранку,
І пломінь сонця ніби гас,
І закривалися фіранки.
Чому ховались від очей
Ми по кутках на самотині,
Моє здригалося плече,
А ти своє старався стримать.
Ніч таємницю берегла,
Хоч і була важливим свідком.
І знали ти, я і вона
Кохання як ввірвалась нитка.
"Тихо колишуться ліхтарі, Чується вітру сумне зітхання, Що ж тоді вічне на цій Землі, Коли вмирає таке Кохання...."(рядочки вірша автор ,якого мені невідомий) Вам за Ваш твір.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
у Вас 
0
