Ніч таємницю берегла,
І день ніяк не міг збагнути
Чому сумною я була,
Чому був ти печаллю скутий.
Чому бриніли не для нас
Пташині співи спозаранку,
І пломінь сонця ніби гас,
І закривалися фіранки.
Чому ховались від очей
Ми по кутках на самотині,
Моє здригалося плече,
А ти своє старався стримать.
Ніч таємницю берегла,
Хоч і була важливим свідком.
І знали ти, я і вона
Кохання як ввірвалась нитка.
"Тихо колишуться ліхтарі, Чується вітру сумне зітхання, Що ж тоді вічне на цій Землі, Коли вмирає таке Кохання...."(рядочки вірша автор ,якого мені невідомий) Вам за Ваш твір.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
