А сніг летів. Летів і ще не знав,
Чи на Землі йому будуть радіти люди,
Стелився їм під ноги, одягав дерева й вулиці у білі килими.
Від сяйва зір п'янів і малював,
На тілі міста як маляр, свої етюди,
Білив стежки й дороги. Простеляв пухову ковдру, снігову, перед людьми.
А люди йшли ступаючи у сніг,
Топтали ніжність, що для них післало небо,
Вже їх світанок сонцем зустрічав, а сніг летів, торкавсь цілунками облич.
На кожнім з них лишав незримий слід,
Та тільки людям тої ніжності не треба,
А хтось із них дратовано шептав:"Коли ж той сніг уже зупиниться? Коли ж?"
Зимовий день зігрівся, розімлів,
У полудневім сонці пестилося місто,
І танув сніг. Моталися в клубки - струмочки плетева, що виткала зима,
І зрозуміло без банальних слів,
Що за вікном за мить усе позбулось змісту,
А сніг чекав, бо знав що звисоти, вночі розлиє він білила крадькома.
Згадалася пісня... Слова незнаю.. Допишу під мотив... А сніг не знав і падав, а сніг не знав і падав І падало піл ноги нам небо із гори А люд топтав і гадив, а люд топтав і гадив Усі святі сніжинки, розмішував в землі...
Сніг у вальсі чарівнім кружляє Під симфоніі білі зими Замітає зима, замітає Усіх спогадів, сліди...
"Такого снегопада,такого снегопада Ещо не помнят здешние места, А снег незнал и падал,а снег незнал и падал..." (слова пісні). У вашому вірші змальовано приблизно так ,а може щей краще явище першого снігопаду.П"ЯТІРОЧКА!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
