Нд, 15.06.2025, 19:52
Меню сайту
Категорії каталогу
Твори Дарії Проценко [16]
Сімонова Дарина [10]
Білоконь Дар'я [10]
Оксана (stuhiya) [52]
Шевчук Микола [10]
Лахмай Анастасія [0]
Козак Наталія [34]
Кохан Ірина [6]
Гончаренко Катерина [8]
Сосєдка Олександр [1]
Усенко Сергій [55]
Іванич Олександр [1]
Опитування для Вас:
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 552

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Дніпропетровщини категорії та розділи української поезії, українська проза Козак Наталія
 

Мапа

Своїм  життям  живе шпиталь військовий,
Де  біль  поранень  зупиняє  мить...
На  дальнім  ліжку парубок  зі Львова,
А  поруч  з  ним  з  Луганщини  лежить.

Праворуч  он з Житомиру хлопчина,
А біля  входу  тут  із  Чернівців.
Юнак  з Херсону, майже  що  дитина,
Сміється з метушливих  горобців.

Влягається  з  Полтави  дядько  сивий,
Бинти  на  двох  скалічених  руках...
Тут  звідусіль зібрались  побратими,
Їх побратав війни  суцільний  жах.

Неспішний  час  вбивають  у  розмові,
Про  щось  для  них  насправді  головне.
Хай  ті  розмови  і  на  різних мовах,
Але  ці  хлопці  розуміють  все.

Щоб  бути  зрозумілим, наш  львів'янин
Луганському  про  бій  розповіда,
Про  жінку,  про  дітей, про львівську  каву,
Російські підбираючи  слова.

І  відповість  йому  сором'язливо,
З відвертою  подякою  в  очах
Сусід на  українській  неквапливо,
Неначе  мову  пробує  на  смак.

Дивлюсь  на  них  і  сліз  не  вистачає -
Вони  ж  брати  віднині  й до  кінця!
І  не  важливо, хто  як розмовляє,
Важніше,  як  спілкуються  серця.

Й прозріння  наче  спалах  в  цю ж  хвилину.
Я  розумію  це  без  зайвих  слів -
Нову  вивчати  треба  Україну
По  цій  правдивій  мапі  шпиталів.

Додав: Ниагара (26.01.2016) | Автор: © Козак Наталія
 
Розміщено на сторінці: Козак Наталія

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1748 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
avatar
0
1 oles • 13:30, 27.01.2016 [Лінк на твір]
Гарний патріотичний твір, щирий, глибинний.Погано, що доводиться вивчати Україну по шпиталях,але ще гірше , коли її вивчають по цвинтарям.Війна робить не людей не тільки ворогами, але буває інколи вороги становляться друзями.
table-9 Tip-Hat
avatar
2 ballerina • 15:30, 27.01.2016 [Лінк на твір]
Дуже сумно й страшно. Але правдиво.
avatar
0
3 miknech • 23:34, 27.01.2016 [Лінк на твір]
Дуже тонко поєднано тему мови й війни. Тому й сильна поезія.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz