Чоловіки не плачуть
Його очима ніби плакав Бог!
Хай скаже хтось: "Чоловіки не плачуть"
Не сльози то - правдивий епілог,
Жахливих снів, що він ночами бачить.
Не сльози то - безмовний, дикий крик
Пекучою ропою ллє назовні...
Він сильний, він здаватися не звик,
Та серце рве несамовита повінь,
Нещадний, неприборканий потік
Із спогадів, які забуть не можна:
Кров побратимів на руках своїх,
У піднебесся погляди порожні.
Суцільний ряд безглуздих домовин.
Тремтять дрібненько на могилах квіти.
Обличчя сірі матерів, дружин...
І з всім ось цим йому потрібно жити!
Тож хай з сльозою виллється з душі,
Хоча б маленька частка твого болю!
Не сльози то... То тільки сум дощить
І поряд тихо плаче Бог з тобою.
Додав: Ниагара (04.02.2016)
| Автор: © Козак Наталія
Розміщено на сторінці : Козак Наталія
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1665 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.