************************************************
Я звик мовчати.
Мовчання—глуха сила.
В собі кричати:
Душа вразлива.
Чому я?
Звідки та злива?
І те прізвище нещасливе?
Сказати нічого не можу:
Сором’язливий.
От тільки писати, як звелить ліра.
А все інше, здається, втратив:
Спершу вміння говорити вголос,
А далі став тінню.
Без дзеркала і не побачиш,
Але інколи й там
Хочеться стати непомітним.
Тільки сонце майже завжди буває
Привітним,
Та й у нього є проміння
Палюче,
В якому життя і загибель
Сущого всього на планеті.
02.09.-03.09.2016 р.
Вітаю Вас на нашому сайті! Маю надію, що Ви знайдете спільних однодумців, які теж люблять свободу мислення, чи білий вірш, як ви його називаєте, або ви своїми віршами нас всіх так захопите, що ми всі перейдемо на таку форму письма. Кажуть, мовчання - золото, але не завжди... Наснаги!
Дякую за теплі слова. Інколи буду заходити на сайт, ділитися колись або свіжонаписаним. На жаль, поки нечасто, роботи багато і мало вільного часу загалом.
Я сам колись був дуже сором'язливий, але ж з цим якось потрібно борлтись? Бо тихого та мовчазного ж ніхто і не помітить..... а неприємності.... все рівно необминуть, хочмовчи, хоч старайся бути непомітним..... Тож краще вчитись бути активним, щоб одстоювати себе і свою думку.....
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
