Навертання

Навертання

Всі золотисті обличча природи
Що відбиваються у шкляній кімнаті
Вітер що сонце полумяне водить
Bзявши за руку ввічливість дитяти,

Hебесна серна - приятелька хмари
Що безсумнівно стрибнула на місяць
Щоби зорей сочистих налибатись
У нескінченім павутинні тиші,

Й пливе рікою інертне кохання
Із зрозумінням радості порога,
І хто б подумав що на нашу віру
Найваще буде навернути Бога ?

1995.06. Листопад.
П Онишканич

...