Шукаючи кращого

Шукаючи кращого

Так мало в собі бува себе
З усього твориться одне
Я топлюсь в океані "треба"
Блукаючи у лісі "є"
І зложивши до Бога руки
Молюся з сльозами в очах
Щоб на насушний білу муку
Й відносність добрую подав

Не збагнути світові світу
Не збагнути життю життя
Лиця солодкі несуть діти
Втираючись у забуття
Сміється юність несвідома
І щира - одинокий раз
А все розгрішить колись втома
і час... і божевільний час

... і можна б все позабувати
Бо як за щстям біжиться
Вистарчить подивитись в небо
І прилулитись до тепла
Сонністю ясною... а потім
Віддати добрим все пророкам
Не закохуючись за дня

Але не можна розминатись
З тим всім що у житті одне
Що тільки раз можна кохати
Що тільки один раз цвіте
І в повній щирості своєї
Зеленістю всміхається,
Не можна без великих мрій
Шукати кращого кінця.

1988 П Онишканич

...