... Шукаючи кращого Так мало в собі бува себе З усього твориться одне Я топлюсь в океані "треба" Блукаючи у лісі "є" І зложивши до Бога руки Молюся з сльозами в очах Щоб на насушний білу муку Й відносність добрую подав Не збагнути світові світу Не збагнути життю життя Лиця солодкі несуть діти Втираючись у забуття Сміється юність несвідома І щира - одинокий раз А все розгрішить колись втома і час... і божевільний час ... і можна б все позабувати Бо як за щстям біжиться Вистарчить подивитись в небо І прилулитись до тепла Сонністю ясною... а потім Віддати добрим все пророкам Не закохуючись за дня Але не можна розминатись З тим всім що у житті одне Що тільки раз можна кохати Що тільки один раз цвіте І в повній щирості своєї Зеленістю всміхається, Не можна без великих мрій Шукати кращого кінця. 1988 П Онишканич ...
|