Не брехня

Не брехня

Дитячий усміх - щире існування
Вода холодна непризупинних рік
В котрій правдиві замочені риби
Проваодять ранок під каменем своїм

Біле волосся тихої любові
Лежить не хвилі зеленої трави
У жовтім сонці загоряють тіла
Обох людей із синіми очима

Колише вітер розкішну калину
І кожна галузь тихесенько тремтить
І соловей співає свою пісню
І пролітають небесні журавлі

Веселий фірман проїзджає возом
A карі коні гривами трясуть
Й малий рибалка тягне мимоходом
І пішки босим прямує над ріку

Шумить колося липневого кохання
І віддихає родючая земля
А я підпертий ліктем о бажання
Усе це бачу - і бачу: не брехня

1994, П Онишканич

...