... Не брехня Дитячий усміх - щире існування Вода холодна непризупинних рік В котрій правдиві замочені риби Проваодять ранок під каменем своїм Біле волосся тихої любові Лежить не хвилі зеленої трави У жовтім сонці загоряють тіла Обох людей із синіми очима Колише вітер розкішну калину І кожна галузь тихесенько тремтить І соловей співає свою пісню І пролітають небесні журавлі Веселий фірман проїзджає возом A карі коні гривами трясуть Й малий рибалка тягне мимоходом І пішки босим прямує над ріку Шумить колося липневого кохання І віддихає родючая земля А я підпертий ліктем о бажання Усе це бачу - і бачу: не брехня 1994, П Онишканич ...
|