Чи справді, чи то тільки сниться, Та плаче щоночі вовчиця, Чи виє на місяць, не знаю... Вона вовченят виглядає. Для неї завжди діточками Лишились, хоч стали вовками.
Один ватажком став у зграї - До мами вже часу немає Заглянуть, хоча б на хвилину. А другий десь зник, чи загинув, Чи, може, на пастку нарвався, Коли до овець добирався.
Учила ж: “Не бійся собаки, А бійся людей, неборако..." Чи справді, чи то тільки сниться, Стара і самотня вовчиця Чи плаче, чи виє, не знаю. Вона діточок виглядає.
|