Я так люблю осінні кольори, Старих тополь стрімкі брунатні вірші, Казки вільшини... Що не говори, Ми восени і кращі, і мудріші.
Оголюється серце. О, коли б По-справжньому зуміла змалювать я Вогонь осінній і дими колиб, І нас, дітей кленового багаття, І щастя вимір, що палахкотить На грані болю - присмерку між нами. Я так люблю!.. Бо знаю: тільки мить, - І упадуть хиткі осінні брами...
На згадку взяти хочеться мені З коси калини пурпуровий гребінь. ...Горітиму у синьому вогні Твоїх очей, неначе сонце - в небі.
Як же Ти пишеш, Світлано!!!! Ну так гарно, що навіть коментувати не хочеться, щоб не порушити ореол краси і почуттів, що линуть від Твоїх поезій! Хочеться стати навпроти Тебе і милуватися, милуватися, милуватися...людиною, яка вміє Так писати!!! Тричі "Браво"!
Прислухаюсь: рип-рип-рип... Немо йде ( а з Немо - грип). Ну, давай, заходь у хату. Покладу тобі салату, І грибів, і вінегрету. Чим ще догодить поету? Та сідай, сідай, будь ласка. І знімай із носа маску. Краплі ось тобі, хустинка І шипучка-аспіринка. Не грипуй! Снікерсуй!
У кольори осінній днів вже видно нові сходи для весни
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")