Вже портфелик-рюкзачок на спині, Посміхаються зустрічні мені. Не могла ночами спати, Так чекала на це свято. Бо школярка я тепер - першокласниця, І Букварика нового я власниця! Хай гордяться мама й тато, Буду їм казки читати.
У рядочок посаджу я ляльок, Розкажу їм про найперший урок. Бо xoдитиму до школи, Друзів матиму доволі. Я щаслива! Як же гарно і класно це: Учениця я тепер - першокласниця! Хай гордяться мама й тато, Буду їм казки читати
Такою першокласницею не тільки батьки гордитися будуть, а й учителі пишатимуться своєю вихованкою, любитимуть однокласники - так багато позитиву в образі твоєї героїні, Тамаро, що і мені вона подобається.
У деяких місцях важкувато читати: збивається ритм і розмір, а може, це спеціально так? щоб правдоподібніше було... P.S.: а наступного дня вона (першокласниця) розчаровано скаже: "Якщо б я знала, що ця пісня затягнеться на 11 років, я б так не раділа..."; вона ще не знає, що ця "пісня" затягнеться на все життя...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Дякую, пані Катерино, за вірш. Погоджуюсь з кожним написаним словом. Не братИ і ніколи ними не були. І не сестри, на жаль. У мене в Краснодарс
Asedo1949: Дуже дякую за розуміння, п. Таміло, та і з Вашими словами не можна не погодитися, але так влаштований наш світ і лиш одному Богу відомо як правильно, і що кожен народ має
та
у Вас 
0
х100
