Поетична сторінка Shtanko (+ твори)

Ти, як Весна...

Ти, як Весна, ввірвалася у двір,
Де так давно очікував на тебе,
Де виглядав ночами поміж зір,
Мов золотисте сонце, просто неба...
О, щедрий Боже, ти – моя Весна!
Красою сієш первоцвіт любові,
Надії будиш, пісне голосна
Й бажання одізватись в слові.
Ти, як Весна, все звеш за небокрай.
Вдихнути радості і вільного польоту,
Відчути мріями квітучий рай,
Забути будні, скинути турботи...
Рішучі кроки я роблю навстріч
І серце відкриваю для кохання.
Ти - як Весна, ти – сповна протиріч,
Що ручаями плинуть на світанні.
Ти, як Весна, ввірвалася в життя,
Де зацвіла тендітно й запашисто
І зародила вічне почуття.
Так як Весна – бурхливо й променисто.

* * *
Я слухати люблю дощу пісні тягучі,
Що падають в ліси, у оксамит трави,
Акустику небес досліджувати з кручі
Під флейтами вітрів. І думати... А ви?

В їх ностальгії нот знаходжу мить натхнення
В палітрі сірих фарб веселку віднайду.
А дощ пісні шумить. І лине сьогодення –
Не встигло ще зайти, а каже: "Вже іду”...

І в мареві краплин заглушено всі кроки...
Крізь дощ життя біжить в калюжах, мов хлопчак,
Вимірює стежки, дороги, миті, роки...
Невпевнений потік – розбурханий рівчак.

Завдячую дощам. За їх сумні розливи,
За їх веселий спів на жерстянім даху.
І виглядаю в небі грози гучні розриви,
Й чекаю поки дощ зустріну на шляху.

Я слухати люблю дощу пісні тягучі,
Що падають в ліси, у оксамит трави,
Акустику небес досліджувати з кручі
Під флейтами вітрів. І думати... А ви?

* * *
Я здавна вмію з лісом розмовляти,
Звертаючись до кленів і беріз,
Я знаю говір їх, як лепет немовляти,
Що як бальзам на душу в бруді криз.
Я не боюсь його – життя зверхшвидкісного,
Та не вбираю слів, що родить пан Прогрес.
Чеканням я живу лиш дощику рясного
І лісових музик, які змивають стрес.
Погомони зі мною, друже листокрилий,
Я на корі твоїй зчитаю манускрипт,
Де мудра таїна, шифрована, всесила,
Простий космічний код: короткий-довгий скрип.
Я здавна вмів лісів пісні розпізнавати –
То тихі та сумні, тривожні та гучні...
У Бога все молю: ”Не дай його зрубати!”
З ким буду розмовляти?
Де братиму пісні?